Bbabo NET

Новини

«Існування Боснії більше не має сенсу»: чи чекає на Європу нова гаряча точка

Республіка Сербська неодноразово загрожувала виходом із Боснії та Герцеговини. Часто подібні заяви робив Мілорад Додік — колишній президент ентитету та представник сербів у Президії.

Депутати парламенту Республіки Сербської у грудні 2021 року уповноважили місцевий уряд протягом півроку розробити нові закони для армії, податкової та судової системи, які виведуть їх із підпорядкування центральної влади.

Державна прокуратура БіГ після цього порушила справу щодо влади Республіки Сербської за підрив конституційного порядку, а США запровадили персональні санкції проти Додіка.

При цьому 21 лютого стало відомо, що Угорщина блокуватиме санкції Євросоюзу проти лідера боснійських сербів.

У серпні 2021 року Додік, наприклад, також говорив, що «існування Боснії більше не має сенсу» через набуття чинності законом про відповідальність за заперечення геноциду та звеличення військових злочинців часів Боснійської війни. Республіка Сербська не визнає такими низку засуджених міжнародним трибуналом сербів і вважає їх як героїв. До таких можна віднести засудженого судом у Гаазі за злочини проти людства, порушення законів та звичаїв війни генерала Ратко Младіча.

Чим незадоволені серби та хорвати

Керівник відділу чорноморсько-середземноморських досліджень Інституту Європи РАН Катерина Ентіна впевнена, що у виході Республіки Сербської з БіГ серби насправді не зацікавлені.

«Серби хочуть не вийти з Боснії та Герцеговини, а хочуть максимально відкотитися до первісного варіанту Дейтонських угод, які де-факто давали їм широку автономію.

Апарат Високого представника протягом 27 років повільно демонтував ентитетські повноваження на користь загальнофедеральних. Для сербів усе це дуже чутливе», — упевнена Ентіна.

Член Сенату Республіки Сербської та керівник Центру з вивчення сучасної балканської кризи Інституту слов'янознавства РАН Олена Гуськова вважає, що серби з 1995 року змогли побудувати міцну національну державу у складі Боснії, незважаючи на офіційно закріплену «дуже невелику кількість прав».

«Це дуже дратує Захід, оскільки зараз триває активна русофобська політика в Європі та Америці. Після цього йде така ж політика проти сербів. Але народ Додіка підтримує. Незабаром будуть вибори в Боснії та Герцеговині, і, напевно, будуть знову якісь провокації з боку Заходу або «антисербські» рішення. Але Додік вважає, що розпад БіГ теоретично можливий, але зараз ще не настав час, щоб виходити сербам», — сказала вона.

Головна претензія, яку висувають боснійські хорвати до центральної влади БіГ, полягає у їхній політичній дискримінації.

Незважаючи на згадку їх у головному законі країни та представника в Президії, хорвати (близько 14% від населення країни) так і не отримали автономію, що на практиці вилилося в слабке представництво на місцевому рівні. Справа в тому, що без виділених квот вони банально програють вибори за мажоритарною системою численнішим народам.

Експерти кажуть, що вимога сербів і хорватів про посилення своїх прав стала чи не єдиним питанням, яке їх зблизило.

«Виходить, що це рідкісний випадок, коли позиції сербів та хорватів загалом сходяться. Примітно також і те, що їхні позиції найближче до бачення ситуації очима Москви», — каже Ентіна.

Чи є загроза розпаду Боснії

Опитані експерти сходяться, що великої загрози розпаду Боснії та Герцеговини на сьогоднішній день немає, оскільки в цьому реально не зацікавлена ​​жодна із сторін.

«Але поки що розпад БіГ малоймовірний, незважаючи на зростання міжнаціональної напруженості та на публічну риторику Республіки Сербської. Доки існує її щільна зв'язка з Сербією, у тому числі на особистому рівні, Республіка Сербська залишатиметься в БіГ.У її виході немає вигоди для Белграда та Москви, просто тому, що її перебування у складі БіГ не дозволить Сараєву вступити до НАТО та замкнути кільце країн-членів НАТО навколо Сербії», - сказала Катерина Ентіна.

До речі, БіГ, на відміну від України та Грузії, вже понад 10 років має План дій щодо членства в НАТО, а за її інтеграцію до альянсу активно виступають Високий представник з БіГ та Федерація Боснії та Герцеговини. Але вступ БіГ до НАТО неможливий без згоди всіх ентитетів, а парламент Республіки Сербської ще у жовтні 2017 року ухвалив резолюцію про військовий нейтралітет.

Олена Гуськова сказала, що Європа зацікавлена ​​в єдиній Боснії та Герцеговині, так само як і Росія.

«Останнім часом правда намітилася тенденція, що Захід хоче перекреслити Дейтонські угоди 1995 року і переробити їх так, щоб Боснія була монолітною мусульманською державою. Цього вони можуть досягти, якщо перепишуть ті домовленості», — зазначила вона.

Ентіна впевнена, що на Заході щиро бояться розпаду Боснії та Герцеговини, незважаючи на розуміння, що вона є «штучно створеною державою» з дуже складними міжетнічними відносинами.

При цьому експерт вважає, що навіть якщо Захід і хоче появи у Боснії та Герцеговині громадянської ідентичності, всі реформи під його керівництвом на практиці ведуть до закріплення саме етнічного поділу.

«У Брюсселі не знають, як здійснювати подальший розвиток БіГ. Адже якщо серби та хорвати мають «прародини» — Хорватію і Сербію, то мусульмани-бошняки «материнської» держави не мають. І у разі розпаду їхня територія перетворюватиметься на дуже напружену точку безпеки для Євросоюзу», — сказав Ентіна.

Гуськова додала, що розпад БіГ буде серйозним потрясінням і для Європи, і для Балкан, тому сьогодні про це не йдеться.

"Європа не хоче напруженості, тому що це може призвести до війни і до зіткнень, до нової напруженості на території Боснії та Герцеговини", - сказала сенатор Республіки Сербської.

Глобального ж виходу з нинішнього скрутного становища в Боснії та Герцеговині експерт Ентіна бачить два.

«Перший — як і пропонує Москва — ліквідувати посаду Високого представника і дати народам розбиратися самим і будувати спільну державу. Ймовірно, це допоможе створити цивільні структури, а не виключно етнічні. Або ж знову потрібно скликати умовну конференцію з колишньої Югославії за участю всіх великих держав, щоб вирішувати всі питання щодо її спадщини разом. Але міжнародна обстановка до цього не має, тому зараз можливий лише перший варіант», — робить висновок Ентіна.

«Існування Боснії більше не має сенсу»: чи чекає на Європу нова гаряча точка