Наприкінці 2021 року на арабомовних сайтах соціальних мереж почали з’являтися відео про реальні втручання служб захисту дітей

Після того, як близькосхідні ЗМІ повідомили про звинувачення, урядовці Швеції та соціальні служби спростували ці звинувачення

Стокгольм: шведська влада бореться з заявами про «викрадення» мусульманських дітей, засуджуючи «кампанію дезінформації» вірусних відео, що поширюють недовіру серед сімей іммігрантів.

Наприкінці 2021 року на арабомовних сайтах соціальних мереж почали з’являтися відео реальних втручань служб захисту дітей, на яких видно, що плачучих дітей розлучають із засмученими батьками.

З обмеженим контекстом зображуваних ситуацій, відео звинувачують Швецію як фашистську державу, де соціальні служби розміщують мусульманських дітей у християнських будинках з педофілами або де їх змушують пити алкоголь і їсти свинину.

Після того, як близькосхідні ЗМІ повідомили про заяви, урядовці Швеції та соціальні служби спростували ці звинувачення.

«Ми цього категорично не робимо», – сказав bbabo.net міністр міграції та інтеграції Андерс Ігеман, підкресливши, що головною метою є підтримка сімей.

Ігеман сказав, що кампанію частково підігрівають «розчаровані батьки, які зазнали невдачі у вихованні» та виражають свій гнів на владу.

«Існують також зловмисні сили, які хочуть використати розчарування цих батьків для поширення недовіри та розколу», – сказав він.

Нещодавно створене Агентство психологічного захисту Швеції охарактеризувало багато відео як старі, що представляють фальшивий контекст з «метою поляризації».

Магнус Рансторп, експерт з тероризму з Шведського університету оборони, сказав bbabo.net, що кампанія в основному була заснована на групі у Facebook під назвою «Barnens Rattigheter» («Права дітей, мої права»), де батьки діляться досвідом того, що їхніх дітей «несправедливо» вилучили з їх турбота.

Радикальні імами у Швеції та за кордоном підхопили ці історії, як і нова політична партія Nyans (Нюанс), яка зробила примусове вилучення дітей мітингом напередодні загальних виборів у вересні.

Мусульманські онлайн-інфлюенсери з мільйонами підписників також приєдналися до боротьби, а також арабський сайт «Shuoun Islamiya» («Ісламські справи»), який опублікував близько 20 відео.

Також у Швеції пройшли кілька акцій протесту.

Рансторп сказав, що, хоча може бути певна законна критика соціальних служб, жорстка риторика в публікаціях у ЗМІ була «підбурюючою».

Юлія Ага, керівник арабомовного інформаційного видання Alkompis, що базується в Стокгольмі, уважно стежила за ходом кампанії.

«На початку вона, ймовірно, була задумана як кампанія, де сім’ї тих, чиї діти були взяті під варту, відчували себе несправедливим поводженням і хотіли критикувати соціальні служби», – сказала вона bbabo.net.

«Сталося те, що ця кампанія опинилася в руках закордонних сил, які поставили на неї релігійний фільтр і поширюють дезінформацію, яка тепер більше схожа на кампанію ненависті проти Швеції та шведського суспільства».

Національна рада Швеції з охорони здоров’я та соціального забезпечення, яка контролює соціальні служби, наполягає на тому, що вилучення дітей з їхніх домівок завжди є останнім заходом.

Це робиться лише тоді, коли добровільні заходи неможливі і існує значний ризик завдати шкоди здоров’ю або розвитку дитини», – повідомило агентство bbabo.net в електронному листі.

Загалом у 2020 році 9034 дитини перебували на державному утриманні без згоди батьків, свідчить офіційна статистика.

Дослідники та соціальні працівники відзначають, що, хоча дітей-іммігрантів забирають зі своїх домівок більше, ніж етнічні шведи, сім’ї іммігрантів також рідше погоджуються на попередні етапи допомоги від соціальних працівників.

Швецію часто називають піонером у галузі прав дитини, і вона була першою країною, яка заборонила тілесні покарання дітей, у тому числі шлепки, у 1966 році.

Але критики кажуть, що відкидання проблеми як дезінформації ігнорує реальні проблеми з соціальними службами.

35-річна Марія Еллмутауаккіл, яка іммігрувала до Швеції 12 років тому з Марокко, організувала акцію протесту біля офісу соціальних служб у своєму рідному місті Галліваре минулого року, після того як двох із трьох її дітей було вилучено з її опіки.

Вона повідомила bbabo.net, що її 10-річний син і шестирічна дочка були забрані після того, як соціальні служби стверджували, що в будинку було насильство.

Вона сказала, що рішення ґрунтувалося не на доказах, а лише на інтерв’ю соціальних працівників із дітьми, яких їй ніколи не дозволяли бачити.

Соціальні служби зазвичай не коментують окремі випадки.

Еллмутауаккіл сказала, що вона розуміє, що її діти не були «викрадені», але зрозуміла, чому деякі люди використовують цей термін.

«Для мене як матері це може почати здаватися викраденням», — сказала вона. «Коли ми, батьки, не отримуємо відповідей, я розумію, що вони це так називають».

«Швеція все ще має багато проблем з інтеграцією, не в останню чергу, коли йдеться про сегрегацію», – сказав Ага bbabo.net.

Вона сказала, що багатьом іммігрантам важко вивчити шведську мову, живуть у районах, де вони спілкуються лише з іншими іммігрантами, і не відчувають себе частиною шведського суспільства.

bbabo.Net