Захід різко відреагував на оголошену у четвер російським президентом Путіним спеціальну військову операцію в Україні. Засуджуючи дії Москви, у висловлюваннях лідери держав і урядів не соромилися, погрожуючи запровадженням нових, небачених досі санкцій. Градус напруженості підвищився настільки, що закономірно виникло питання: чи обмежиться справа тільки економічними та дипломатичними заходами або ж перейде і в силову сферу за участю західних країн? Про це ми поговорили із експертами.

Президент Джо Байден, який пообіцяв, що світ «притягне Росію до відповідальності» за напад на Україну, анонсував виклад пакету санкцій, які колись призначалися для стримування такого нападу.

Напередодні виступу голови Білого дому канал CNN висловив припущення, що Байден оголосить про нові заходи, які можуть відрізати Росію від передових технологій, оголосить про нові обмеження щодо великих фінансових установ та запровадить санкції щодо додаткових членів найближчого оточення президента Володимира Путіна.

Раніше в понеділок Байден оголосив про більш обмежений пакет санкцій після первісного рішення Путіна визнати ДНР та ЛНР та ввести на їх території війська в Україну – ці заходи були спрямовані проти двох державних фінансових установ, трьох членів оточення російського президента та суверенного боргу Росії.

При цьому, як наголошує CNN, останні репресалії США проти Москви трималися в резерві, оскільки Байден сподівався зберегти деякі важелі впливу, щоб відмовити Путіна від повномасштабного вторгнення. Але поки що західні загрози економічного покарання, а також стратегія Байдена щодо розкриття того, що США знали про нарощування російських сил, виявилися неефективними.

Санкції Байдена тепер призначені для того, щоб покарати дії Путіна, а не запобігти їм, завдавши удару по економіці Росії, її військовому потенціалу і тим, хто найближче перебуває до російського президента. Однак, зазначає CNN, наскільки вони можуть вплинути на ухвалення рішень Путіним у майбутньому залишається відкритим питанням.

По інший бік Атлантики теж завдається санкційний «удар у відповідь» у зв'язку з російською військовою спецоперацією в Україні. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн вже вранці у четвер пообіцяла «послабити економічну базу Росії та її здатність до модернізації».

"Ми заморозимо російські активи в Євросоюзі і закриємо доступ російських банків на європейські фінансові ринки", - заявила глава Європейської комісії.

Як заявила Урсула фон дер Ляйєн, «масштабні та стратегічні» санкції «покликані завдати важкої шкоди інтересам Кремля та його здатності фінансувати війну. І ми знаємо, що мільйони росіян не бажають війни».

Виступаючи разом із фон дер Ляйєн, голова дипломатії Євросоюзу Жозеп Боррель заявив, що каральні заходи ЄС проти Росії будуть «найжорсткішим пакетом санкцій, який будь-коли застосовувався».

«Це один із найпохмуріших годин для Європи з часів закінчення Другої світової війни», — заявив журналістам Боррель і пообіцяв «термінову допомогу Україні», а також підтримку зусиль з евакуації, у тому числі співробітників ЄС.

Президент Франції Емманюель Макрон скликав екстрене засідання Національної ради оборони Франції у четвер вранці. Глава П'ятої республіки повідомив, що розмовляв із президентом України Володимиром Зеленським: «Звичайно, сьогодні вранці він описав мені ситуацію тотальної війни, просячи нашої солідарності, європейської та міжнародної координації, ініціатив щодо Росії».

Дуже у різких тонах було витримано короткий виступ прем'єр-міністра Сполученого Королівства Бориса Джонсона. «Великобританія стала однією з перших країн Європи, що відправили оборонне озброєння на допомогу українцям, – стверджує він. – Інші союзники вже зробили те саме, і ми зробимо все, що в наших силах, у наступні дні. Сьогодні разом із нашими союзниками ми погодимо масштабний пакет економічних санкцій, покликаних вчасно загальмувати російську економіку. І з цією метою ми також маємо колективно припинити залежність від російської нафти та газу».

Жорстко відреагували на дії Росії та НАТО. У заяві блоку йдеться, що альянс збільшить сухопутні, морські та повітряні сили на своєму східному фланзі на тлі «жахливого нападу Росії на Україну».

«Ми розгортаємо додаткові оборонні сухопутні та повітряні сили у східній частині Альянсу, а також додаткові морські засоби. Ми підвищили готовність наших сил до реагування на всі непередбачувані обставини», — йдеться у повідомленні.

Раніше три країни, що входять до організації (Польща, Естонія, Латвія та Литва) ініціювали виконання 4-ї статті НАТО, щоб розпочати консультації всередині альянсу щодо подій в Україні.«Сторони будуть консультуватися один з одним щоразу, коли, на думку будь-якої з них, територіальна цілісність, політична незалежність або безпека будь-якої із сторін перебувають під загрозою», — йдеться у статті 4 Північноатлантичного договору. Консультації за статтею 4 можуть призвести до колективних дій 30 держав-членів.

На веб-сайті НАТО йдеться, що стаття 4 застосовувалася шість разів раніше з моменту утворення альянсу в 1949 році, востаннє — Туреччиною в лютому 2020 року після того, як десятки турецьких солдатів були вбиті внаслідок нападу сирійських урядових сил на райони північної, що утримуються опозицією. Сирії. Анкара застосовувала статтю 4 ще чотири рази. Один раз на 2015 рік, щоб поінформувати альянс про свою відповідь на терористичні атаки в країні; двічі у 2012 році після того, як турецький військовий літак був збитий на півночі Сирії, та після того, як турецьких мирних жителів було вбито внаслідок обстрілів із сирійської території; і 2003 року, коли вона звернулася за допомогою до альянсу для захисту свого населення від будь-яких наслідків війни у ​​сусідньому Іраку. У двох з цих випадків НАТО відповіла військовою допомогою, відправивши ракетні батареї Patriot для захисту від атак з боку Сирії у 2012 році та направивши авіаційні та ракетні батареї до південно-східної Туреччини вздовж кордону з Іраком у 2003 році.

Польща застосувала статтю 4 у 2014 році після відомих подій в Україні, що призвело до подальших зусиль альянсу щодо спільного протистояння будь-яким загрозам.

За підсумками натовських консультацій, що відбулися у зв'язку з нинішньою кризою, союзники вирішили «вжити додаткових кроків для подальшого зміцнення стримування та оборони по всьому Альянсу. Наші заходи були і залишаються превентивними, пропорційними і не призводять до ескалації».

Слід зазначити, що стаття 4 Північноатлантичного договору не слід плутати зі статтею 5, яка є заявою альянсу про те, що напад на одного члена НАТО вважається нападом на всіх інших.

Тим не менш, виникають питання – як далеко може зайти санкційний тиск Заходу на Росію і чи не може виникнути збройний конфлікт за участю і західних країн?

«Західні лідери, даючи обіцянку не втручатися в український конфлікт у військовий спосіб, вже в активі мали військову допомогу Україні, – коментує політолог Олексій Мухін. – Йдеться про військових інструкторів, велику кількість поставок летальної зброї та запровадження ПВК. По суті вони вже порушили своє спілкування.

Інша річ, що західні офіційні військові частини, зокрема сили спеціальних операцій, завчасно залишили територію України. Виходить, що однією рукою Захід начебто втручається у конфлікт, однак офіційних підтверджень цьому не дає. Це, до речі, погані новини для української сторони. Вона повинна розуміти, що афганська модель поведінки НАТО в таких умовах є робочою для них.

Повного розриву відносин Росії із Заходом не слід очікувати. На якій підставі це має статися? Війська США знаходяться в Сирії і завдають ударів по її території. Чи є це підставою для розриву відносин між Москвою та Вашингтоном? Ні. Визнання ДНР та ЛНР повністю укладається у так званий «косівський прецедент». Чи було це підставою для розриву відносин між Росією, яка не визнала Косово, та Сполученими Штатами, які визнали? Відповідь аналогічна.

Це стало старою і не доброю традицією колективного Заходу реагувати будь-які дії Росії санкційним чином. Але на цьому етапі, як зауважили не лише російські, а й західні експерти, і лідери західного світу вже вичерпали санкції, які вони в принципі можуть вводити проти РФ, не порушуючи при цьому власну економіку.

Подальші штрафні заходи, зокрема відключення від SWIFT, заборона користування доларом серйозно відбиватимуться на американській економіці. Я не знаю, чи США готові стріляти собі в ногу. Так, таким чином вони намагаються коригувати поведінку акторів на ринку, насамперед у Європі. Вони, власне, і роблять це, вводячи санкції проти «Північного потоку-2» тощо. Проте вони вбивають економіку Європи. Як говорив свого часу лідер Франції Емманюель Макрон, із союзниками так не роблять.

Ви бачите нещасливі особи наших європейських колег, які, м'яко кажучи, не дуже вітають санкції щодо газопроводу. Вони чудово розуміють, що це дуже сильне обтяження для європейської економіки, яке може фатально закінчитись.

Більше того, я не чекаю на ескалацію збройної ситуації між Росією та НАТО. Недаремно ми провели нещодавно демонстрацію наших можливостей у вигляді стратегічних навчань сил ядерного стримування. Напевно, ми підстелили собі соломки, справивши це враження».«Не випадково багато разів західні лідери як мантру повторювали, що не підтримуватимуть Україну у військовому плані, а допомагатимуть їй фінансово, постачанням зброї та економічними санкціями, – коментує політолог Євген Мінченко. – Цим обіцянкам можна вірити на 99%.

Через якийсь час посилення санкцій проти РФ може досягти «іранського рівня». Він передбачає блокування фінансових операцій, відмову від російських енергоносіїв та надання технологій, а також повне ембарго на торгівлю. Це буде дуже важке рішення для Європи, тому якщо воно все-таки буде прийняте, то станеться це не так швидко.

Військові важелі тиску на ядерну державу, я думаю, використовувати дуже складно. Тому з боку Заходу буде спроба дипломатичної ізоляції Росії та жорстких економічних санкцій. У якійсь тимчасовій перспективі можливе навіть повне розрив відносин».

bbabo.Net