Спочатку сам Зеленський, а потім його офіс заявили про готовність до переговорів про нейтральний статус України. Що ще раз підтверджує: добре слово і кольт розуміють краще, ніж просто добре слово. А також підтверджує той факт, що нинішня адміністрація України не вміє слухати і чути. Інакше б зрозуміла – із нею переговорів не буде.
У зверненні Зеленського до нації ключовим моментом було те, що Україна залишилася одна (про що йому товкмачили всі західні партнери спочатку – воювати будете самі, але він знову ж таки не слухав). Ніхто з 27 «союзників» не наважився надавати гарантії вступу до НАТО і не надав військової допомоги Україні. І ось, за його словами, вийшло, що всі бояться, а Україна не боїться. Не боїться обговорювати з Росією свій нейтральний статус та гарантії безпеки.
Трохи згодом цю думку розвинув у своїй заяві радник голови офісу президента України Михайло Подоляк. Мовляв, «Україна завжди залишала та залишає простір для переговорів». І навіть зараз залишає, хоч «Росія пішла на повномасштабне вторгнення». Тепер, як сказав Подоляк, цю війну треба припиняти.
Чисто за часом, фізично, сторона Зеленського не могла чути заяв Лаврова з головою МЗС ЛНР Владиславом Дейнего та першим заступником голови МЗС ДНР Сергієм Пересадою. А Лавров зайвий раз заявив, що спеціальна військова операція в Україні проводиться для того, щоб звільнити українців від гніту і дати їм сам вибрати своє майбутнє. Він повторив звинувачення на адресу «київського режиму», що той став на шлях русофобії та геноциду мешканців Донбасу. І навіть пригадав слова Зеленського, який порадив жителям Донбасу, які вважають себе росіянами, переїхати до Росії, оскільки рано чи пізно регіон повернеться до складу України. З усього цього очевидно – жодних переговорів із чинною владою не буде.
Але, власне, Лаврова їм не обов'язково було слухати. А ось Путіна – обов'язково. Президент Росії, оголошуючи про початок спеціальної військової операції, висловився абсолютно недвозначно, що мета операції «захист людей, які протягом восьми років зазнають знущань, геноциду з боку київського режиму». І для цього Росія прагнутиме демілітаризації та денацифікації України, а також «передання суду тих, хто вчинив численні криваві злочини проти мирних жителів, у тому числі й громадян Російської Федерації».
Що тут незрозумілого? Росія прагнутиме переказу суду тих, хто чинив злочини проти мирних жителів (до речі, привіт усім, хто хихотів над СК Росії, що порушував відповідні кримінальні справи). Які тут переговори з ким? Зеленський та його команда показали себе повністю недоговороспроможними. Вони мали довгі роки, щоб припинити війну на Донбасі, реалізувати мінські угоди. Натомість йшло постійне забалтування і продовжувалися спроби взяти ЛДНР під контроль. Навіть зараз пропозиція про переговори виглядає як спроба знову затягнути та заговорити процес – заявляються вимоги про якісь міжнародні гарантії.
Все, пізно кидатися. Нинішня українська влада має лише один шлях – капітуляція. А потім – трибунал. Саме тому російські сили спеціальних операцій отримали, як стверджує низка телеграм-каналів із посиланням на джерела в Міноборони РФ, завдання не допустити втечі з України ідеолога війни на Донбасі Олександра Турчинова. Його збираються показово судити за військові злочини та розв'язання війни на сході країни. І, судячи з путінських слів, не його одного.
А переговори, безперечно, будуть. Але вже з новою українською владою.
bbabo.Net