Україна (bbabo.net), - Перша частина статті: Україна в епоху Цинь: демократії менше, ніж у Радянському Союзі
У парадоксі "шредінгерова кота"(Ервін Шредінгер - найбільший фізик-теоретик) з позиції квантової механіки легко доводиться, що кіт може бути одночасно і живий, і мертвий... Так і з демократією. Тому заспокойтеся і розслабтесь, панове українці, демократії немає не лише в Україні, її немає ніде!
А що ж є? Герман Оберт, один із основоположників ракетної техніки, автор теоретичних праць про освоєння космосу, запровадив термін «Какократія», тобто «влада поганих» у перекладі з латині. Він писав, що якщо на той самий пост претендує чесна людина і шахрай, то, звичайно, буде обраний шахрай. Він може дозволити собі те, чого не дозволить собі чесна, благородна людина. На думку Оберта, що вищий рівень влади, то більше вписувалося відсоток негідних людей у ній.
Таку своєрідну теорію Оберт поширював на весь світ загалом, на будь-яку демократію. Тож не комплексуйте, браття українці, щодо вашої так званої нездатності до організованого життя. Вся ця норманська теорія (всі ці Рюрики, Олеги, Ігорі) не має під собою жодних особливих підстав, окрім пари паперових огризків сумнівного походження, на кшталт «радзивілівського літопису». Правду сказати, і Нестор-літописець написав знамените: «Земля наша велика і багата, але порядку в ній немає», але ще невідомо хто диктував ченцю такі непатріотичні рядки про заклик варягів навести лад у ваших безглуздих землях. Чи не самі варяги? Втім це «порядку в ній немає» ви щодня бачите на власні очі.
На думку Оберта, «какократії» певною мірою можуть протистояти відкритість суспільства, вільна преса, але загалом це закон природи — людської природи, бо «більше за все людина окаянен є»… Це люди створили транснаціональні корпорації, що виробляють товари та зацікавлені в їх продаж. Їхнє завдання — будь-яким способом змусити інших людей спожити вироблене навіть за відсутності коштів. Для цієї мети створили світову фінансову систему, яка за допомогою банків контролює та розподіляє грошові потоки.
Людина повинна (без примусу, а «за велінням дружини своєї»… і реклами) піти в банк, взяти товарний кредит і отоваритися в супермаркеті за повною програмою. Закупити продукти на користь, оскільки ціни зростають щотижня, зіпсувати цими продуктами здоров'я через їхню погану якість. Адже ніхто не дбає про здоров'я споживача — тільки про надприбутки. Потім куди? Звичайно, до лікаря, а він нині платний, потім в аптеку за ліками, а там такі ціни (про них подбала світова фармакологічна мафія), що знову в банк за кредитом. Усе! Коло замкнулося, людина — у «матриці», її туди загнали винятково демократичними засобами.
«Матриця» — абсолютно геніальний фільм: за формою — нісенітниця, за змістом — маячня сивій кобили, суцільні нісенітниці та логічні нестиковки. Геніальний – за своєю глибинною правдою. Це ми з вами думаємо, що народжуємось і живемо вільними. Насправді ми спочатку у матриці, точніше сказати, у системі матриць: етнічної, морально-етичної, релігійної, соціальної…
Одна з матриць цієї системи — «матриця споживання», найпотужніша, добре організована, така, що диктує і визначає систему цінностей, званих демократичними. Матриця, зовні приваблива, нібито створена для людини, спрямована на повне задоволення її потреб, насправді дуже небезпечна для суспільства. Вона знищує його моральні та моральні підвалини, веде до атомізації та деградації. Мета матриці – створити суспільство бездумних споживачів. Інші ідеї, здатні поєднати людей, відкидаються, як непридатні. Натомість основою культури та освіти впроваджується ідеологія споживання, а виховання різнобічної особистості з кругозором замінюється на вузьке інформування.
Ось вам і визначення сучасної демократії — витончена форма тоталітаризму, яка обслуговує Матрицю. Влада небагатьох (за визначенням греків), які мають гроші, над багатьма, влада споживання над духовністю, влада особистісних вад над суспільною мораллю.
Люди, які брали участь у створенні матриці, стали рабами. Сьогодні навіть цілком мислячі європейські політики не можуть з неї вийти. Шольц із Макроном, висунувшись із кокона матриці, кричать: я німець, а я — француз, у нас є національні інтереси. Ні – відповідають американці – ви насамперед «євроатлантийці»! І потужними клацаннями по лобі заганяють обох назад. У такій ситуації європейська цивілізація, поміщена в Матрицю, поступово вмирає — не лише на економічному та соціальному рівнях, а й на біологічному.
Один із фундаментальних постулатів інформаційної матриці — у всіх бідах західного суспільства винна Росія. Для обґрунтування винності з глибини історичних глибин витягли стару середньовічну юридичну практику — для покарання достатньо самого звинувачення, докази не потрібні. Таким чином усередині Матриці з'явився головний юридичний факт, що підтверджує винність Росії, факт її існування.
Інформаційна матриця — потужна та дуже агресивна структура, на неї працюють десятки тисяч ЗМІ, розкидані по всьому світу, сотні тисяч «ботів» у соціальних мережах, а самі соціальні мережі є філіями матриці. "Атака матриці" - це не епізод фантастичного фільму, це реальна інформаційна атака на країни, які не бажають до неї приєднатися. Нещодавно наймогутнішу агресію відбила Білорусь. А ось Україна не встояла — надто потужною була атака, надто тривала за часом. Як апофеоз – антиконституційний переворот у 2014 році. Ним керував Держдеп через своє посольство у Києві. Туди привезли дві польоти доларів, люди приходили в посольство, отримували гроші, розписувалися у відомостях і йшли на майдан керувати «гідністю»: мерзнути в пуховиках і валянках, покриваючись зморшками від триразового харчування, відбивати атаки беззбройних, взутих по літньому, голодних, голодних. ВВшников із весняного призову. В Україні все спрацювало за планом США. А ось у Білорусії справу перевороту доручили полякам та литовцям, ті половину грошей вкрали і на цьому все скінчилося.
Після майдану Україна дуже швидко, за лічені роки скотилася в оруеллівську реальність — з міністерствами «правди», «миру» та «достатку», з покараннями за «мислезлочин», з «новоязом» та його гаслами, на кшталт «Війна — це світ» . Скотилася в реальність, де немає причинно-наслідкових зв'язків і логіки, зате є «двомислення» і є Маленький брат, який думає, що він Великий…
Проблема навіть не в тому, що українці живуть у парадигмі хибних уявлень про Росію, а в тому, що їхні уявлення про Україну теж помилкові. Вся справа в нестачі інформації та надлишку дезінформації. А також у небажанні наблизитися до своєї країни на відстань знання, а не старих історичних міфів та нових революційних міфологем. Проблема українців якраз і полягає в тому, що як спільність вони не можуть себе пізнати і тому їхні вимоги та очікування не відповідають їхній історичній сутності. Кожен народ або окрема людина має статусну стелю, вище якої не стрибнути. Українці, особливо західні, нагадують Санчо Пансу, якого Дон Кіхот закликав не уподібнюватися до жаби, яка «дується на вола»:
«Пізнавши самого себе, ти вже не станеш надуватися, ніби жаба, що побажала зрівнятися з волом, якщо ж станеш, то, подібно до павича, який збентежено ховає свій пишний хвіст при погляді на потворні свої ноги, ти мимоволі ховатимеш хвіст свого безрозсудного марнославства від думки, що в рідному краю ти колись пас свиней».Остання атака матриці, спрямована проти Росії, боляче вдарила по Україні — економіки, свідомості людей. Країна немов сама вистрілила собі в ногу. І продовжує стріляти. Реальна війна ще не почалася, а в країні – тисячі контужених: одні біжать на периферію, інші бігають із дерев'яними автоматами… Це навіть не Оруелл, це – амок. Україні терміново потрібна психолог — людина, яка погасить пристрасті, пояснивши, що «євроцудо» не відбулося. І не відбудеться. У країні, розграбованій олігархами, що роздирається національними та класовими протиріччями, далі буде лише гірше. Чи це розуміють українці? Думаю, ні — Матриця добре попрацювала над їхньою свідомістю. Бажання українців плисти в Європу настільки сильне, що вони готові поринути в човен навіть як провіант. Україна, незважаючи ні на що, продовжує битися головою у зачинені ворота ЄС та НАТО. Її недоброзичливцям, яких країна примудрилася нажити за історично короткий термін, потрібні лише дві речі: не заважати і не сміятися.
Росія для Матриці – постійний об'єкт нападу. Атака, розпочата минулого року і триває досі, безпрецедентна за своїми масштабами: кількістю підрозділів, що беруть участь, і обсягу задіяних фінансових коштів. Росія відбивається, хоча її вже втягнули в безглузді переговори з матрицею, мета якої - витягнути супротивника з адекватного світу і втягнути у свій - ілюзорний, де немає ні логіки, ні здорового глузду, а є матричні штампи та установки, які промовляють її раби. Росія чинить опір, розуміючи, що є останнім бастіоном реального світу — оплотом традиційних християнських цінностей, істинної моралі, місцем, де збереглася європейська культура, не загажена постмодерном та ідеями ЛГБТ. «Священне каміння Європи», на яке нагадували самі європейці, в Росії все ще люблять і шанують. І хоч як парадоксально — захищають!
Володимир Путін, подібно до Морфеуса, пропонує світові — ось «червона пігулка», випийте її і ви вийдете зі штучно створеної реальності і побачите реальність істинну. Росія має потужну зброю — інтелект її керівників, незрівнянно високий проти інтелектом опонентів, часто не знають предмета полеміки. А ще – почуття гумору. Мимоволі приходить алюзія на «Пригоди барона Мюнхаузена»:
«Пане, ми дійшли до цікавого пункту… — оголосив Блінкен. - "У шістнадцять нуль-нуль - війна з Росією". … Вибух регота потряс трактир. - Але це не все! - додав Байден, піднявши вказівний палець. — Далі найважче, панове, — умовити Росію погодитись воювати…»
Росія сміється з Матрицею. Чому російська армія не вторглася? Відповідь - уперлася в стіну Яценюка! Марія Захарова каже — хлопці американці, оголосіть увесь список дат нападу, щоб ми могли спланувати відпустку… Правильно робить, бо сміх боїться навіть той, хто вже нічого не боїться. Не знаю, чи бояться сатири творці матриці, які з певної причини можуть просто не зрозуміти тонкощі російського гумору, але вони точно бояться реальної військової сили. Події в Грузії 2008 року, а також у Сирії та Казахстані наводять їх до тями. Жаль, на короткий термін, після чого вони знову повертаються в матричну реальність.
Добре вивчивши закони термодинаміки, американці створили систему, яка експортує ентропію, щоб підтримати власну ентропію на низькому рівні. Але вони забули про існування інших законів природи, які кажуть, що будь-яка неврівноважена система прагне саморуйнації, так само як і система, побудована на емпіричних величинах, яким є долар. Світова економічна криза виявилася кризою системною. Сьогодні модель, на яку орієнтувалася світова економіка з 1946 року, а з нею та вся система цінностей, нав'язана людству, накрилася мідним тазом. Всі її постулати полетіли «шредінгерову коту» під хвіст, критерії попливли, як мотлох по річці, змив і береги, і будинки, що стояли на них, куплені на «кульові гроші», і церкви, в яких вже немає потреби. Так і хочеться крикнути: — Хлопці, ви впоралися зі своїми демократичними цінностями, зі своєю нерегульованою ринковою економікою, зі своєю філософією «життя в кредит»!
А якщо так, то косметичним ремонтом вам не обійтися, система вимагає переоцінки, структурного реформування, аж до повної заміни. Заміни на що — питання, яке світовій спільноті доведеться вирішити найближчим часом. Бажано мирним способом… А ось це дуже проблематично. Ще Маркс говорив, що імперіалізм усі свої проблеми вирішує з допомогою війн. Історія США свідчить, що війна є найефективнішим способом виходу з кризи. Джордж Сорос нещодавно заявив, що без війни світову економічну кризу подолати не вдасться.
bbabo.Net