Кашмірські студенти розповідають про страшне випробування, під час якого вони ховалися в бункерах і підвалах, перш ніж дістатися до безпеки.

Шрінагар, Кашмір, який керується Індією – Бхат, молодий студент-медик з Індійського Кашміру, який навчається в українському місті Харків, прокинувся від оглушливих ударів 24 лютого.

Поки він встиг зібратися з думками, його будівлю сколихнув ще один гучний вибух, відправивши Бхата, який попросив, щоб його ідентифікували за своїм другим іменем, у жахливу подорож. Він ночував у підземних бомбосховищах, на станціях метро та здійснив небезпечну подорож по частинах України, які піддалися нападу Росії.

Студент четвертого курсу Харківського інституту медицини та біомедичних наук уникнув конфлікту в Кашмірі, що триває десятиліттями, щоб навчатися у відносно безпечній атмосфері України – поки все не змінилося за кілька годин минулого тижня.

«Ми прийшли сюди з великою кількістю мрій та надії. Ми прийшли сюди, щоб бути в безпеці», – сказав в телефонному інтерв’ю житель південного району Анантнаг Бхат. Зараз він разом із сотнями індійських студентів перебуває у прикордонному місті Жешув у притулку, наданому індійським посольством. Їх планують відправити в Індію протягом наступних 24 годин.

Спочатку Бхат каже, що чиновники його університету постійно запевняли його та інших студентів, що ситуація буде в порядку. Але після п’яти днів, проведених у смутній Харківській області, вони були вражені вбивством індійського студента під час обстрілу лише за 500 метрів від його квартири.

Понад 1,3 мільйона людей, у тому числі іноземці, втекли з України після початку військової операції Росії 24 лютого.

За даними УВКБ ООН, понад 200 мирних жителів були вбиті та 525 поранені. Агентство ООН у справах біженців попередило, що це може стати «найбільшою кризою біженців цього століття».

«Протягом п’яти днів ми постійно переходили в підвал будівлі, коли відбувався обстріл. Одну ніч ми жили в підвалі метро. Але потім ми вирішили виїхати і сіли в автобус до залізничного вокзалу», – сказав Бхат, додавши, що дорога від Харкова до польського кордону, що становить майже 2800 км (1740 миль), зайняла у них виснажливі 22 години.

«Подорож була страшною. Коли ми прийшли до кордону, українські чиновники змусили нас чекати 12 годин на морозі, тому що вони віддавали перевагу насамперед громадянам України. Через гіпотермічний шок кілька студентів знепритомніли», – пригадує Бхат.

Кашмірський студент сказав, що індійські чиновники надали допомогу лише після того, як прибули до Польщі. За його словами, студентам довелося самостійно втекти в безпечне місце. Співробітники посольства Індії зараз забезпечують транспорт, житло та їжу студентам, які застрягли, сказав він.

«Ми уважно бачили смерть. Під час обстрілів ми перетнули два найгірші міста — Харків і Київ. Тікати було ризиковано», – сказав він, додавши, що він був серед 12 кашмірських студентів разом із сотнями інших, які втекли до польського кордону.

«Я не спав останні вісім днів», — сказав він.

Харків, що на схід від столиці Києва, потрапив під потужний вогонь росіян, тисячі мирних жителів охоплені обстрілами.

З майже 80 000 іноземних студентів в Україні близько 20 000 – з Індії, у тому числі близько 200 – з Кашміру.

Індійські чиновники у п'ятницю заявили, що наразі вони перевезли 18 000 індійців у безпечні зони в сусідніх країнах.

Насір Хуехамі, який очолює Асоціацію студентів Джамму та Кашміру, розповів, що, хоча більшість студентів евакуювали в безпечні зони, деякі все ще залишилися в безладі в Сумській області на північному сході України.

Із 700 індійських студентів, які досі застрягли в Сумах, які перебувають під інтенсивним обстрілом, 10 з Кашміру.

«Я розмовляв з ними минулої ночі. Біля студентського гуртожитку стався потужний вибух. Усі налякані та стурбовані», – сказав Хуехамі.

За його словами, студенти страждають через відключення електроенергії та збої з водопостачанням.

«Студенти взяли лід за межами своїх гуртожитків і топлять його для пиття, оскільки немає води», – сказав він.

Студенти у відеозверненні, широко поширеному в соціальних мережах, сказали, що їм майже неможливо поїхати до будь-якої сусідньої країни, як-от Румунія, Угорщина чи Польща, без офіційної допомоги.

Багато, кому вдалося дістатися додому, згадують жахливі переживання.

23-річний Садік Ахмад (який попросив змінити своє ім’я), студент другого курсу медицини зі столиці Кашміру Шрінагара, був доставлений до Нью-Делі в п’ятницю після того, як він і троє друзів досягли кордону з Румунією.

Ахмад, який навчався у місті Тернопіль, розповів, що йому та його супутникам довелося проїхати 250 км (155 миль) автобусом, щоб дістатися безпечної зони на румунсько-українському кордоні.

«Там було лише двоє воріт, і тисячі людей намагалися перейти. По досягненні Румунії місцеві жителі допомогли нам і надали різну допомогу. Вони були дуже добрими», – сказав Ахмад.

Однак такі студенти, як Басіт (ім’я змінено), який цього місяця розпочав медичний курс, побоюються невизначеного майбутнього.

«Я прибув до свого університету з Кашміру 21 лютого, проїхавши 32 години. Через два дні почалося бомбардування», – розповідає Басіт, студент 1 курсу Харківського національного медичного університету.

«Я жив у друзів і в ніч на 24 лютого почався сильний обстріл. Ми виїхали з квартири і кинулися в бункери», – сказав він, додавши, що у нього разом із друзями закінчилися продукти, і вони не можуть нічого купити в супермаркетах.

«Полки в супермаркеті були порожні. Це зробило наше життя нещасним. Наступного дня ми планували виїхати, але всі вулиці були порожні, і стрілянина тривала», – сказав він.

Басіт каже, що групі студентів вдалося втекти на залізничний вокзал Харкова, звідки вони сіли на потяг до Одеси – єдиний шлях евакуації, який вони могли придумати. Нарешті вони сіли іншим потягом, щоб дістатися до Паланки в Молдові.

«Ми зупинилися в центрі Молдови. Звідти ми поїхали до Румунії, після чого уряд доставив нас до Делі», – сказав Басіт.

«Здавалося, що ми покинули Кашмір, щоб втекти від конфлікту, і він пішов за нами».

bbabo.Net