Війна в Україні відкрила розрив між західними державами та країнами, що розвиваються в G20 – групі найбільших економік світу – і вже змушує переговорників з країн-членів поставити під сумнів життєздатність листопадового саміту лідерів в Індонезії.

Співрозмовники з різних урядів зазначають, що якщо конфлікт триватиме протягом наступних кількох місяців, президент США Джо Байден та європейські союзники не зможуть поїхати на острів Балі, якщо російський лідер Володимир Путін чи інші московські чиновники будуть серед гостей.

Останній саміт G20 відбувся наприкінці минулого року в Римі за участі бразильця Жаїра Болсонару (PL). Путін не приїхав особисто, оскільки уникав міжнародних поїздок через побоювання, пов’язані з поширенням коронавірусу. Він надіслав записане повідомлення.

Розкол в організації став очевидним на нещодавній технічній нараді в кінці лютого, яку скликала Індонезія. Зустріч відбулася між так званими шерпами, дипломатами, які щорічно керують роботою групи до зустрічі глав держав.

Ідея Джакарти полягала в тому, щоб відеоконференція «Шерпа» обходила війну в Україні, а діалог зосередився на порядку денному співробітництва, започаткованому змінним президентом — під гаслом сильнішого та стійкішого постпандемічного економічного відновлення. Проте американська та європейська делегації виступали за те, щоб G20 вжила низку дій проти російського вторгнення.

По-перше, вони попросили групу жорстко засудити агресію Москви, стверджуючи, що колегіум має зробити спільну заяву про ратифікацію нещодавньої резолюції, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН, яка критикує військову операцію. Вони також домагалися підтримки пакету санкцій проти Путіна, ключових фігур режиму та економіки країни.

Центральним аргументом було те, що G20 не може продовжувати свою роботу та ігнорувати кризу у Східній Європі в дипломатичному наступі, який об’єднує зусилля західних урядів щодо просування в різних міжнародних організаціях стратегії повної ізоляції проти російського президента.

Серед країн, які підтримали цю позицію на зустрічі шерпів, були Німеччина, Франція, Італія, Великобританія та Канада, а також делегація, що представляла Європейський Союз. Однак дії багатих країн розкололи членів G20. Країни, що розвиваються, включаючи Бразилію, не приступили до цієї пропозиції.

Група найбільших економік світу не має власного секретаріату чи структури — усі рішення мають прийматися консенсусом. Найбільш енергійною реакцією, як і слід було очікувати, виступили російські дипломати. Вони стверджували, що позиція Заходу демонструє упередженість, і заявили, що, як повноправні члени G20, вони накладуть вето на будь-який проект декларації проти уряду Путіна.

Але дивізія вийшла за межі московської делегації. Дипломати з Китаю, Індії, Саудівської Аравії та Туреччини заявили, що G20 не є відповідним форумом для дебатів з геополітичних питань і що організація повинна залишатися зосередженою на питаннях глобальної економіки – Бразилія приєдналася до цих країн.

Відповідаючи на питання про цю тему, Ітамараті сказав, що на технічній зустрічі посол Саркіс Хосе Буайн Саркіс «захищав, що G20 залишається зосередженою на своїй меті діалогу та економічного, фінансового співробітництва та співпраці в галузі розвитку, продовжуючи свою роботу з цього питання».

Бразильський дипломат, за даними міністерства, заявив під час зустрічі, що позиція Бразилії щодо конфлікту була висловлена ​​в Раді Безпеки та Генеральній Асамблеї ООН. «[Саркіс] додав, що Бразилія підтримує не тільки негайне припинення військових дій, але й побудову міцного миру».

В Організації Об'єднаних Націй Бразилія проголосувала за резолюції, що засуджують військові дії Росії проти України. Але країна також зафіксувала на своїх демонстраціях невдоволення змістом текстів, які вважаються незбалансованими, а часом і не дуже конструктивними у своїй ворожості до Москви.

На умовах анонімності співрозмовники, яких чув Фолья, підкреслюють, що Бразилія протидіє спробам США та їхніх союзників використовувати різні міжнародні форуми для критики військового наступу Кремля. На думку Бразилії, питання миру та безпеки мають бути зосереджені в Раді Безпеки — в якій країна має тимчасовий мандат — або в Генеральній Асамблеї ООН.

Невдоволення виявилося в Раді ООН з прав людини, в якій країна виступала за створення міжнародної комісії з розслідування порушень прав людини після вторгнення. Голова бразильської делегації в Женеві Товар да Сілва Нуньес під час голосування 4 березня заявив, що Бразилія виступає за «більш збалансований проект»."Ми також розчаровані тим фактом, що наші коментарі щодо ключової мови про мир і безпеку не були належним чином враховані. У тексті все ще міститься ряд посилань, які краще було б розглянути на інших форумах ООН", - сказав дипломат при нагоді.

Випадок із G20 буде йти за тією ж логікою: це форум економічного співробітництва, який через дисонанс інтересів його членів у політичних питаннях навряд чи може досягти консенсусу з питань міжнародної безпеки. Ітамарати сказав Folha, що з роками сфера діяльності групи вийшла за межі «економічного, комерційного та фінансового співробітництва, охоплюючи теми, пов’язані зі сталим розвитком». Але він підкреслив, що "традиційно політичні питання, особливо миру і безпеки, не вирішуються в рамках G20".

Однак відплата може мати силу ще більше поглибити розкол.

Хто сьогодні входить до G20

Південна Африка

Аргентина*

Бразилія*

Канада*

США*

Мексика*

Китай

Японія*

Південна Корея*

Індія

Індонезія*

Саудівська Аравія*

Туреччина*

Європейський Союз

Німеччина*

Франція*

Італія*

Об'єднане Королівство*

Росія

Австралія*

bbabo.Net