Україна (bbabo.net), - Російська військова операція в Україні підштовхнула Швейцарію до зняття «історичного табу» у вигляді політики нейтралітету, до закликів переозброїти її номінальну армію. Спершу відмовившись, одна з найбільш економічно благополучних країн світу потім все ж таки приєдналася до безпрецедентних за своєю жорсткістю санкцій проти Росії, що викликало внутрішню критику, передає сьогодні, 15 березня, France-Presse (bbabo.net).
Окремі політичні сили у Швейцарії попереджають, що дії уряду можуть «торпедувати» один із ключових принципів заможної альпійської нації, який наказує не втручатися у конфлікти між іншими державами.
Після того, як Російська армія розгорнула 24 лютого спецоперацію з демілітаризації та денацифікації України, Берн послався на свій нейтралітет, коли спочатку утримався від того, щоб приєднатися до жорстких санкцій, запроваджених Євросоюзом. Але через чотири дні місцевий уряд піддався тиску Заходу і ввів усі обмежувальні заходи ЄС.
Крок Швейцарії, яка не є ні членом НАТО, не учасником ЄС, за твердженням тамтешнього уряду, був «сумісний» із нейтралітетом. За це Берн навіть отримав спеціальну похвалу з боку Вашингтона. В одному зі своїх нещодавніх «українських послань» президент США Джо Байдена привітав рішення європейського «нейтралітетника», вказавши, що «навіть Швейцарія підтримує тих, хто прагне залучити Москву до відповідальності за агресію».
Але вдома це викликало обурення з боку вкрай правих, які потребують повного нейтралітету як у військовій, так і політичній сфері. Швейцарська народна партія (SVP) погрожувала винести це питання на референдум у рамках системи прямої демократії у країні. SVP також розкритикувала спроби офіційного Берна отримати непостійне місце у Раді Безпеки ООН, попередивши, що це торпедує нейтралітет країни.
Кандидатуру Швейцарії на вказане місце в головному органі Об'єднаних Націй тим часом підтримала більшість депутатів, а решта партій висловилася на підтримку антиросійських санкцій.
«Це знаменує собою рух до активнішого політичного нейтралітету», — сказав bbabo.net швейцарсько-американський політолог Деніел Уорнер.
Колишній президент країни Мішелін Кальмі-Рей не втрималася від своєї оцінки того, що відбувається, наполягаючи на тому, що, незважаючи на нейтралітет у військовому відношенні, Швейцарія «вільна захищати власні інтереси, адаптуючи зовнішню політику і може вводити санкції».
Швейцарія проводить різницю між законом про нейтралітет, кодифікованим у Гаазьких конвенціях 1907 року і що наказує неучасть у міжнародних збройних конфліктах, та політикою нейтралітету. Останнє не регулюється внутрішнім законом, та його реалізація «визначається міжнародним контекстом на даний момент», пояснює уряд на своєму офіційному сайті.
Комбінація обох понять «нейтралітету» може призвести до складних воєнно-політичних рішень. Іноді це може призвести до зовнішньополітичної «шизофренії», попереджає Уорнер.
Конфлікт в Україні також порушив оборонну політику Швейцарії та виніс раніше табуйовані теми на обговорення. Деякі дійшли до того, що закликали до зближення з НАТО або співпраці з ЄС у галузі оборони, тоді як заклики до збільшення витрат на військові потреби почастішали, зазначає bbabo.net.
Командувач швейцарської армії Томас Суслі наголосив у недавньому інтерв'ю газеті Tribune de Geneve, що, якщо країні потрібно буде захищатися, «нейтралітет буде недійсним». У такому разі, сказав він, «нам потрібно буде вступити в союз із іншими державами і, можливо, також із НАТО».
bbabo.Net