Коли президент Росії Володимир Путін наказав своїм військам вторгнутися в Україну, він не тільки розпочав найбільшу кризу безпеки в Європі з часів Другої світової війни, але й справив безпрецедентний вплив на уяву цілого покоління.

Наприклад, ті, хто народився в 1990-х роках, прибули до світу в період після холодної війни. Ті, які описуються як одні з найбільших жахів людства, як-от Голокост, були подіями, які зазвичай обмежуються підручниками з історії та художньою літературою, які нагадують про них.

Звіти десятків молодих і дорослих цього покоління, зібрані Folha, свідчать, що найчастіші переживання щодо війни в Україні, яка приходить цього понеділка (21) 25-го дня, безпосередньо пов’язані з проблемами психічного здоров’я та здоров’я. -бути емоційним.

Страх, страх, тривога, безнадійність, невпевненість, страх і смуток були найпоширенішими емоціями, про які повідомлялося у звіті через соціальні мережі – платформи, через які це покоління найбільше інформується про конфлікт.

«Це війна, інструментом якої є TikTok», — каже Віра Яконеллі, психоаналітик і оглядач Folha. «Існує, з одного боку, безпрецедентний досвід доступу [до інформації] через соціальні мережі, а з іншого боку, вбите населення, з яким ми конкретно ототожнюємося. Тому така обізнаність», – каже він.

У той же час чутки про можливу Третю світову війну роблять конфлікт фактором занепокоєння, який виходить за межі кордонів і становить загрозу для виживання людини як виду.

Так каже 31-річний залізничник Хуан Пабло Неу Рожеріо, який із Курітіби каже, що стежив за новинами про напругу, яка зростала до того, як Путін наказав вторгнутися в Україну. Він був наляканий, коли конфлікт переріс із риторики до де-факто, і він відчув більше страху, коли російські війська захопили район Чорнобильської електростанції, місце найбільшої ядерної аварії в історії, у 1986 році.

«Це був момент, коли я зрозумів, що ескалація конфлікту не зробить ні кроку назад», – каже Рожеріо. «Раптом вже заговорили про постачання Україні зброї, і відчуття, що це викликало, неминуче погіршилося. Відчуття незнання, як далі розвиватимуться справи», – додає він.

Психіатр і психоаналітик Маріо Едуардо Коста Перейра, професор Медичної школи Юнікамп, порівнює реакцію на війну в Україні з поведінкою у відповідь на пандемію Covid.

«Такий сценарій дуже суперечить нашій емоційній схильності закривати очі і намагатися зневажати те, що змушує нас страждати», — пояснює експерт.

Вплив поколінь, за його словами, також пов’язаний з тим, що конфлікт такого масштабу суперечить панівній концепції цивілізації і зараз ставиться під сумнів. «Після падіння Берлінської стіни було запропоновано остаточне рішення, на кшталт «світ буде саме таким».

Ідея про захист цивілізації для Перейри вже була піддана сумніву перед обличчям коронавірусної кризи та зміни клімату.

«Те ж саме з війною, вона може покласти край світу. Якщо [російський] літак перетне кордон із Польщею і скине бомбу з іншого боку, ми не знаємо, чи буде сьогодні темно», – каже він.

У зв’язку з щоденними трагедіями конфлікту, який забрав життя сотень мирних жителів і спровокував міграційну кризу для мільйонів біженців, неминучість катастрофи глобального масштабу є, для 17-річної Сесілії Декаріс, причиною щоденного дискомфорту з початку Вторгнення Росії в Україну.

Будучи частиною покоління цифрових вихідців, студент-рекламник бачить соціальні медіа як союзника, так і як ворога в контексті війни. Швидкість, з якою циркулює інформація, дозволяє їй мати доступ майже до всього, що відбувається у Східній Європі, але також ускладнює контроль за тим, наскільки корисно заглиблюватися в звіти.

Для Сесілії настав час зупинитися, коли вона побачила фотографію родини, вбитої після нападу росіян в Ірпіні, що на околиці Києва. Відтоді він прагне зменшити споживання новин про війну.

Однак для психоаналітика оніміння почуттів може повторюватися навіть перед обличчям конфлікту, який все ще триває, подібно до свого роду натуралізації смерті жертв Covid. «Те, що відбувається, так це те, що життя має тривати, і люди продовжують своє життя і десенсибілізують себе, щоб вижити».

bbabo.Net