Боротьба самбо – назва виникла від абревіатури «самооборона без зброї» – створювалася в Радянському Союзі у 1920-1930 роках для потреб армії та міліції. Журналіст та колишній міліціонер Сергій Лютих розповідає у своїй колонці, чому він вважає цей вид єдиноборств найкращим у світі. Були у мене проблеми з хуліганами у дворі і разом їх не стало після кількох місяців занять у секції самбо. Хлопець, що вміє провести кидок, у звичайній колотнечі на вулиці перетворюється майже на півбога.

Адже хулігани найчастіше бити не вміють, лише штовхаються кулаками. Про рівновагу та необхідність його берегти вони не знають. У такій ситуації, навіть найнікчемніший самбіст – на кшталт мене – може ефектно повалити суперника на підлогу, а потім ще й ще раз – поки що не відчепиться.

Відстають швидко, тому що жваво встати на ноги після падіння можуть тільки ті, хто у формі, а отже – тренується. Отже, вже не хулігани у класичному розумінні цього слова, а хлопці з метою та принципами. З такими вже можна не битися, а розмовляти і навіть дружити.

Самбо – це історія не про поєдинок. Його суть і сенс у тому, щоб швидко і без травм досягти бажаного ефекту, а саме – контролю над суперником, бо самбо – це не лише кидки, а й болючі прийоми. Це використання важелів, що дозволяють керувати поведінкою людини.

І все це невипадково. Самбо створювалося для потреб армії та радянської міліції, коли ставилося завдання взяти людину живцем без зайвої метушні.

Подивіться бій Федора Ємельяненка, який став хрестоматійним, з Хонг Ман Чоєм. Російський самбіст вийшов проти корейця, як Давид проти Голіафа. Різниця у вазі – 47 кілограмів, у зростанні – 35 сантиметрів. Зрештою, справа виглядала так, ніби Ємельяненко вийшов на ринг взяти мову. Виручивши слушний момент, він вийшов на больовий прийом, вихопивши руку гіганта і все - справа в капелюсі.

Жаль, звичайно, що в мережі повно відео за участю російських поліцейських, на яких вони рухаються, як безпорадні хулігани, а не як люди, яких за обов'язком служби навчають самбо.

Але можна поїхати до столичного району «Теплий Стан» та побачити підкованих у цьому плані правоохоронців. Не знаю, як зараз, але ще кілька років тому половину особового складу у роті патрульно-постової служби місцевого відділу поліції складали випускники легендарної спортивної школи «Самбо-70», яка розташована в тому ж районі.

Ці хлопці самі по собі зброю, бо щодня займаються у спортзалі райвідділу, який десять років тому визнали найкращим у гарнізоні. Там навіть деякий час тренувалася збірна Росії з греко-римської боротьби. У звичайному відділі поліції.

Самбо стало одним із дітищ культурної революції, що відбувалася в ранньому СРСР. Воно б не виникло без принципового нового підходу до військової підготовки, без доктрини загальної готовності до оборони та державної підтримки аматорського спорту, яка лягла в основу філософії нового єдиноборства.

Так, у 1923 році було створено товариство «Динамо», де одразу була секція нападу та захисту Віктора Спірідонова – одного із творців самбо. А в 1931 році був розроблений комплекс «Готов до праці та оборони СРСР», на другому ступені якого з'явилися прийоми самозахисту, розроблені другим батьком-засновником самбо – Василем Ощепковим.

Так, усюди, як гриби після дощу, при заводах і різних установах виникають спортивні секції, для яких будуються цілі Палаци спорту. Одну з них у суспільстві «Авіахім» у 1935 році очолив Анатолій Харлампієв, який став третім та найвідомішим батьком самбо.

Про нього 1983 року вийшов фільм «Непереможний», сюжет якого, щоправда, можна назвати фантастикою. Про Ощепкова та Спірідонова, які знаходилися, м'яко кажучи, у протистоянні один з одним, але зробили всі перші та головні кроки для виникнення нового єдиноборства, незабаром має вийти фільм «Легенда про самбо».

Обидві особи надзвичайно цікаві. Долю обох визначило знайомство з джіу-джитсу та дзюдо. Спиридонов брав участь у російсько-японській війні 1905 року, а Ощепков взагалі виріс у Японії. Саме японські єдиноборства склали основу самбо, але туди було додано багато інших інгредієнтів, зібраних з усіх кінців СРСР, а щось було придумано з нуля.

Самбо – це ціле сузір'я геніальних наставників, які зуміли створити єдиний живий ланцюг наступності поколінь спортсменів. Чому самбо найкраще у світі єдиноборство? Назвіть навскідку пару найкрутіших і прославлених бійців ММА. Швидше за все, це будуть Федір Ємельяненко та Хабіб Нурмагомедов. Ось і вся відповідь.

Думка автора може не співпадати з позицією редакції «Газети.Ru».

Біографія автора:

Сергій Лютих, журналіст, капітан міліції у відставці, працював дільничним міліціонером, розслідував кримінальні справи у дізнанні, розкривав злочини, будучи оперативником у МУРі на Петрівці, 38.

bbabo.Net