У серпні 2021 року в Афганістані відбулася подія, яка виглядала як локальний апокаліпсис. Буквально за кілька днів терористичний рух «Талібан» став єдиною владою в країні, а сили західної коаліції просто прийняли цей факт і в обстановці, наближеній до паніки, залишили афганську територію. З того часу в Афганістані відбулися великі зміни, і хоча далеко не всім у світі подобається сповзання країни за часів середньовіччя, у світової спільноти пов'язані руки: йому доведеться надавати країні гуманітарну допомогу та розморожувати афганські авуари в іноземних банках, щоб не допустити загибелі тисяч афганців від голоду та хвороб.

Заборонений у Росії рух «Талібан» керує Афганістаном вже півроку, хоча, за прогнозами американської розвідки, мало зайняти Кабул приблизно в новорічні свята або трохи пізніше. Принаймні ще в червні у Вашингтоні були впевнені, що після відходу військ міжнародної коаліції (він був запланований на 11 вересня) уряд на чолі з президентом Ашрафом Гані протримається ще півроку. У серпні, коли великі міста стали одне за одним без бою здаватися бойовикам, термін скоротили до трьох місяців.

Виходить, що навіть за найоптимістичнішими оцінками, афганці могли лише відтягнути неминуче, пожертвувавши за це тисячами людських життів. Чи була можливість пустити цю історію за іншим сценарієм, гіпотетичне питання. Натомість абсолютно точно, що це намагалися зробити і США, і Росія, які в один голос умовляли президента Гані піти на поступки та сформувати перехідний уряд. Але добровільно скласти свої повноваження без жодних гарантій на майбутнє він відмовився — і, швидше за все, так само на його місці вчинили б багато політиків.

У дні стрімкої зміни влада журналісти ставили політикам, експертам і самим собі ті самі питання. Чи можна розраховувати на те, що новий режим «Талібану» буде м'якшим, ніж наприкінці 1990-х, наприклад, щодо прав жінок? Чи погодяться таліби розділити владу хоча б із якимись політичними силами? Чи можна вірити, що вони, як і обіцяли, боротимуться з наркотрафіком, а чи не стануть його новими бенефіціарами? Що станеться з іншими забороненими в РФ угрупованнями, що діють на території Афганістану: «Ісламською державою» (ІД) та «Аль-Каїдою»? Чи не буде в них спокуси просто інтегруватися в систему нової влади, зберігши свої погляди — ще нещадніші, ніж у талібів? Зрештою, чи зможуть таліби керувати сучасною державою, де розрахунки виконуються шляхом електронних трансакцій? Чи доб'ються того, щоб у кранах завжди була вода, у проводах — електрика, а в лікарнях та аптеках — ліки?

І що ж можна сказати за півроку?

Про інклюзивний уряд Афганістану світові політики ще говорять, але скоріше чергово, щоб не визнавати своєї дипломатичної поразки. У вересні таліби вже сформували свій кабінет з ветеранів руху, назвали його перехідним і пообіцяли зайнятися формуванням нового колись потім. Але навіть якщо у когось із талібських «реформаторів» виникне таке бажання, зробити це буде практично неможливо, бо у русі є і радикальне, і консервативне крило.

При цьому з надією на те, що новий афганський уряд збереже республіканську форму правління та зробить виборними хоч якісь органи влади, мабуть, варто розлучитися. Буквально днями у Кабулі оголосили про ліквідацію Незалежної виборчої комісії, яка при Ашрафі Гані виконувала роль ЦВК, та додаткового органу — Комісії зі скарг на вибори. За словами представника «Талібану» Біляла Карімі, «у нинішній ситуації ці органи не потрібні», але за потреби у майбутньому їх можуть відродити.

Щоправда, швидше за все, це лише відмовка, щоб не визнавати очевидного: новий афганський режим схожий на деспотичну близькосхідну монархію, де влада розподіляється шляхом внутрішньоелітних інтриг.

Операції проти ІД таліби проводять, але одержують відповіді у вигляді терактів, у тому числі в Кабулі. Навіть якщо повірити, що мета знищити терористів «Талібан» переслідує щиро, його ресурсів для цього не вистачає. За оцінкою глави Центрального командування США Френка Маккензі, даної в недавньому інтерв'ю агентству AP, після відходу міжнародного контингенту чисельність бійців "Аль-Каїди" в Афганістані "злегка зросла", а ІД "оживилося". Це сталося за рахунок того, що захоплюючи міста під час літнього наступу, таліби найчастіше випускали всіх ув'язнених місцевих в'язниць без розбору. До того ж, за словами генерала, обидві організації набирають нових бойовиків як у самій країні, так і за кордоном.Міркувати про боротьбу з іншим злом — виробництвом наркотиків — можна буде не раніше наступного сільськогосподарського сезону. Чи зможуть, а головне, чи захочуть таліби змусити селян посіяти щось замість опіумного маку? Тут слід зазначити, що окрім політичної нестабільності в Афганістані є й інші проблеми, наприклад, посуха, яка може продовжитися і 2022 року.

Обіцянки талібів зберегти права жінок, які за колишнього уряду вільно навчалися і працювали, часом обіймаючи високі посади, поки що можна вважати невиконаними. В єдиному указі, присвяченому цій темі, не згадано ні освіти, ні права на роботу, натомість докладно регламентовано сімейні стосунки. Тези з документа здаються очевидними і вже закріплені в шаріаті (який таліби вважають базою для своєї правової системи), але порушувалися в Афганістані, де верх над релігійними нормами часом беруть жорстокі місцеві традиції. Наприклад, таліби закріпили, що шлюб може вступати лише доросла жінка, яка дала свою згоду, а овдовівши — має право на спадщину і не повинна примушуватися до нового шлюбу з кимось із родичів померлого чоловіка.

Де-факто ж талібська «поліція моралі» працює не дуже системно, але дуже жорстко.

Наприклад, без формальних причин жінки стали набагато рідше з'являтися на телебаченні, хоча одразу після приходу до влади представник талібів давав інтерв'ю журналістці телеканалу Tolo News у прямому ефірі. А нещодавно відомство з дуже незвичайною назвою — Міністерство схвалення заохочуваного та запобігання засудженому — вирішило, що жінок не можна показувати у будь-яких розважальних шоу та телесеріалах. Втім, під час минулого правління "Талібану" (1996-2001 роки) телебачення було заборонено в принципі.

Ситуація з освітою для дівчаток теж неоднозначна. У багатьох провінціях їм не дозволяють вчитися з поясненням, що для дівчаток ще не створено спеціальних умов. Але те, коли їх буде створено, залежить виключно від чиновників на місцях та їх уявлень про пріоритет цього завдання.

Успіхи афганської економіки за талібів можна оцінити за динамікою курсу національної валюти афгані: у середині грудня він досяг рекордно низької позначки, після чого в країні просто заборонили будь-які операції з іноземною валютою. Але з урахуванням того, що бюджет колишнього уряду заморожений в іноземних банках, нічого іншого чекати не варто.

Збройні інциденти на кордонах нового Афганістану траплялися, але поки що там, де це не хвилює або практично не хвилює Росію та Захід. Перестрілку на кордоні з Іраном, що сталася 1 грудня, обидві сторони пояснили непорозумінням та пообіцяли надалі координувати свої дії. Артилерійський удар пакистанських військових по афганській провіції Кунар — серйозніший симптом. Влада Пакистану веде війну зі своїми талібами - терористичною організацією «Техрік-е Талібан Пакистан», які іноді можуть заходити на афганську територію в пошуках укриття. Якщо подібні випадки стануть системою і призведуть до повноцінного конфлікту між талібами та Ісламабадом (який довгий час вважався їхнім головним спонсором) — про це серйозно заговорять. А поки що навіщо звертати увагу на новини з афгано-пакистанського кордону, які рідко бувають позитивними вже кілька десятиліть?

Можна було б сказати, що і таліби, і зовнішній світ нарешті дочекалися здійснення давньої мрії — дати спокій і менше перетинатися в майбутньому. Але насправді це не так.

На цьому фоні питання визнання режиму талібів законним урядом, за яким Володимир Путін закликав шукати «консолідоване рішення», здається не таким уже й значущим. Тому що де-факто таке визнання трапилося вже давно, і в цьому консолідовано брали участь як Вашингтон, так і Москва.

bbabo.Net