В Алма-Аті з вечора 4 січня не припиняються вуличні бої. Мерія міста двічі на добу опинялася в руках протестувальників. Влада країни кинула в атаку війська, але навіть цього виявилося замало, щоб урятувати від паліїв президентську резиденцію. Хто може стояти за протестами в Казахстані, які почалися з дворазового підвищення цін на газ, розповів старший науковий співробітник Центру пострадянських досліджень ІСЕМО РАН Станіслав Прітчин:

- Деякі коментатори заявляють, що те, що відбувається в Казахстані, – це спроба «кольорової революції». Наскільки це схоже на події у 2014 році в Україні?

– Все дуже схоже на добре скоординовану акцію. Зокрема, Актау та Алма-Ати стали зацькувальниками протесту, хоча перебувають у різних кінцях країни. Використовуються соціальні мережі, месенджери тощо. Можна було б сказати, що маємо класична «digital-революція». Але з погляду соціального запиту не все так однозначно.

По-перше, західні некомерційні організації слабо представлені Казахстані. По-друге, сам Казахстан проводить багатовекторну зовнішню політику, залучає величезні обсяги західних інвестицій.

Швидше за все, до протестів спричинили не зовнішні, а внутрішні причини. Це видно за вимогами протестувальників: ціни на продукти та паливо, зниження пенсійного віку, зростання зарплат та пенсій тощо. Це запит на соціальну справедливість. З одного боку, Казахстан одна з найбагатших і найуспішніших країн Центральної Азії, з другого - доходи розподіляються нерівномірно. Можливо, все це випадково зійшлося в одній точці, а можливо, хтось усередині країни спеціально створив таку ситуацію.

- У ніч на 5 січня протестувальники по всьому Казахстану скандували «Старий, йди!», маючи на увазі Нурсултана Назарбаєва, а ось закликів до відставки Токаєва не було чути. Чи означає це, чи то чинний президент у результаті протестів може посилити свої позиції?

- Поки що Токаєв виглядає як головний бенефіціар протестів. Логіка розвитку кадрових процесів, у тому числі відставка уряду, показує, що двигуном протестів може бути зовсім не внутрішня чи зовнішня опозиція. Інше питання, що ігри на зміну внутрішньополітичної конфігурації влади можуть будь-якої миті вийти з-під контролю. Ми це спостерігаємо у Алма-Аті, де вулиця починає диктувати свою волю. Якщо вчора люди виходили висловити свою думку, то сьогодні до протесту приєдналися мародери. Тепер протестом керують не якісь координатори, а люди, які намагаються нагрітися на дестабілізацію.

– У Жанаозені висунули 5 нових вимог, серед яких прямі вибори акимів та спільна демократизація. Хіба за Токаєва Казахстан рухається не в цьому напрямку?

- У пробному варіанті у 2021 році пройшли вибори сільських акимів і начебто експеримент визнали вдалим. Але за існуючої податкової системи будь-яким аким все одно буде залежним від центру. Крім того, зараз політична культура у Казахстані не сприяє створенню конкурентного середовища. Поступово Токаєв готує країну до більшої демократизації, але сам собою складений в управлінні, тому сильна президентська влада повинна зберегтися. Ми маємо приклад Киргизії, яка дуже швидко відмовилася від парламентської республіки.

- Як довго триватиме гостра фаза протистояння?

- Це залежатиме від того, наскільки ефективно спрацює режим надзвичайного стану. Наприклад, в Актау все відносно стабільно, а в Алма-Аті все відбувається за найнегативнішим сценарієм. Поки що найбільше страждають саме силовики, у яких відбирають зброю, пошкоджують їхні транспортні засоби тощо.

- Адже був досвід 2011 року в Жанаозені, коли всіх протестувальників оперативно оточили та розчавили. Чому цього разу вирішили діяти інакше?

- Там суперечка стосувалася економічних відносин працівників та роботодавця. Крім того, Алма-Ати місто з 3-мільйонним та опозиційно налаштованим населенням. Впоратися з ним набагато складніше.

bbabo.Net