У Женеві відбулися переговори Росії та США на рівні заступників зовнішньополітичних відомств. Представник Москви Сергій Рябков за їхніми підсумками знову заявив про необхідність юридичних гарантій, що Україна та Грузія ніколи не увійдуть до НАТО. Опитані експерти розійшлися в думках, чи здатні США в принципі піти на поступки з дуже болючого для Росії питання. Російсько-американські переговори проходили на території американського постійного представництва в Женеві та тривали майже 8 годин.

Делегацію РФ очолював заступник міністра закордонних справ Сергій Рябков та заступник голови Міноборони Олександр Фомін, американську – перший заступник держсекретаря Уенді Шерман.

Цікаво, що перед початком важкого діалогу сторони не стали обмінюватися традиційним рукостисканням — Рябков і Шерман простояли деякий час біля прапорів своїх країн і одразу посіли свої місця.

За підсумками переговорів Рябков та Шерман провели окремі прес-конференції.

Представник МЗС Росії сказав, що розмова вийшла «складною, конкретною, професійною без спроб прикрасити гострі кути». Рябков зазначив, що американці досконально та ретельно вивчили грудневі пропозиції Москви (зокрема про гарантії щодо відмови розширення НАТО на схід), але висунули свої претензії та навіть загрози через зосередження російських військ на кордоні з Україною.

«Жодних намірів у Росії напасти на Україну немає і бути не може», — наголосив Рябков. При цьому він знову кілька разів наголосив, що Москві «потрібні залізобетонні гарантії, що Україна та Грузія ніколи не стануть членами НАТО». Проте прогресу з цього питання досягнуто не було, констатував дипломат.

Шерман зі свого боку запевнила, що Вашингтон «не прийматиме рішення щодо України без України» і не дозволить зачиняти двері до НАТО для інших держав.

Американський дипломат додала, що наслідки від можливого вторгнення Росії в Україну будуть набагато жорсткішими — порівняно з 2014 роком. Зокрема, йдеться про фінансові санкції щодо ключових російських інститутів та можливість запровадження обмежень на експорт до Росії.

Рябков із цього приводу зазначив, що «крім санкцій та шантажу в арсеналі сучасної зовнішньої політики Заходу мало що залишилося», і пообіцяв щеплювати «навичку домовлятися».

Проте США відкриті до взаємних лімітів з військових навчань та заходів транспарентності з Росією, і це питання ще обговорюватиметься 12 січня під час переговорів із НАТО. При цьому обговорення чисельності американських військ у Європі на порядку денному не стоїть, сказала заступник держсекретаря.

Напередодні, 9 січня, пройшов попередній раунд переговорів тривалістю понад дві години. Рябков оцінив його словами «приголомшливо, чудово» і назвав ту розмову «складною, але діловою».

Перед початком зустрічі Рябков дозволив собі різке висловлювання, що «НАТО треба збирати манатки та вирушати на рубежі 1997 року». 10 грудня він пояснив, що Москва хоче, щоб НАТО відмовилося від «освоєння території» держав, що вступили з того часу (країни Східної Європи).

Без України

Опитані експерти розійшлися в думках щодо питання, чи готовий Вашингтон піти на якісь поступки Росії по Україні та конкретно за винятком її приєднання до НАТО.

Так, американіст-політолог Малек Дудаков сказав, що цілком допускає певні зрушення і компроміси з боку західних країн.

«Саме з українського питання це цілком можливо, але не факт, що письмово. Очевидно, що Україна найближчим часом до НАТО не вступить: у неї й так надто багато внутрішніх проблем, неконтрольовані території та й в альянсі деякі виступають проти цього, наприклад, Угорщина.

Так що це одне з тих питань, де США можуть спокійно піти на компроміс, знаючи, що ймовірність такого сценарію невелика», — сказав експерт, додавши, що повного відходу США з України не відбудеться в жодному разі, а тісні зв'язки між країнами залишаться .

При цьому Дудаков вважає, що для Росії важливіше питання відмови від розміщення ракет в Україні та країнах Східної Європи, на що американці не готові будуть легко на це піти. При цьому він не впевнений, що США враховуватимуть інтереси дружніх країн.

«Ми бачимо, що Америка домовляється з Росією через голову своїх союзників, і очевидно, що будь-які реальні домовленості будуть мати саме двосторонній характер.

Іншої думки дотримується заступник директора Інституту США та Канади РАН Павло Золотарьов, який сказав, що Україна взагалі навряд чи була значною частиною американо-російських переговорів.

«Їх тема насамперед пов'язана із питаннями стратегічної стабільності. І в цьому плані Україна — вузьке питання, яке мало хвилює США. А Росія, на мою думку, говорила про необхідність виконувати мінські угоди, що не суперечить інтересам США. Навряд чи вони схвалюють прагнення Києва вийти з них і написати щось нове.

А ось за гарантіями відсутності України в НАТО у мене особисто, на жаль, мало надій, що вдасться знайти якесь рішення.

Особливо на тлі того, що Росія взяла курс на схід. Не думаю, що за таких умов можна розраховувати на поступки НАТО», — сказав він.

Без війни

Напередодні переговорів публічно Москва та Вашингтон сходилися лише в одному — у неготовності йти на будь-які компроміси.

Так, держсекретар США Ентоні Блінкен в ефірі каналу CNN запевняв американську аудиторію, що адміністрація президента Джо Байдена не має наміру йти на поступки Росії. За його словами, Вашингтон поки що просто розраховує оцінити, чи можливо знизити напруженість.

«Тут йдеться не про поступки. А про те, щоб зрозуміти, чи можуть у контексті діалогу та дипломатії обидві сторони зробити кроки, які зменшать напруженість», — сказав Блінкен. При цьому він наголосив, що будь-який прогрес у цей бік може бути досягнутий лише на взаємній основі.

6 січня Блінкен звично засудив звинувачення Москви на адресу Києва про його провокації у військовій сфері, але зробив це у незвичній формі.

«Це трохи схоже на лисицю, яка каже, що вона не має іншого вибору, окрім як атакувати курник, бо якимось чином кури становлять загрозу», — метафорично тоді порівняв головний американський дипломат.

Рябков, зі свого боку, теж кілька разів напередодні запевняв, що Росія не піде ні на які поступки, незважаючи на чинений на неї тиск.

У грудні ж представник МЗС прямо говорив, що у разі відсутність прогресу на дипломатичному полі призведе до військової та військово-технічної відповіді.

«Це буде конфронтація, це буде наступний виток, це буде поява таких засобів із нашого боку. Наразі їх немає, у нас діє односторонній мораторій, ми закликаємо до цього мораторію приєднатися НАТО та США», — заявляв Рябков.

Експерт Золотарьов вважає, що навіть якщо нинішні переговори не принесуть жодних реальних результатів, то не варто очікувати на військову ескалацію з боку Москви.

«Жодних здорових підстав для цього немає. Не забувайте, що в НАТО цілих 30 держав на чолі зі США. І окрім суто військового чинника, важливо пам'ятати про різний економічний потенціал. Але при цьому дійсно можлива саме військово-технічна відповідь Росії, тут можуть бути різні варіанти. Наприклад, це може бути пов'язано з новими системами озброєння та створенням потенційних загроз за допомогою їх розміщення у певних точках. Це психологічний тиск», - вважає експерт.

bbabo.Net