Саме на це спрямовано цифрову трансформацію бізнесу. Монетизувати цифрові активи можна трьома шляхами: перерозподіляючи маржу на користь виробника, оптимізуючи внутрішні процеси та формуючи цифрову екосистему. Чітке розуміння бізнес-цілей, створення експертної команди та готовність керівництва до довгої та кропіткої роботи – ось що допоможе компанії стати по-справжньому цифровою.

А що таке ІТ-компанія?

ІТ-бізнес та монетизація цифрових активів — різні речі. В академічному середовищі будь-яку дискусію заведено розпочинати з обговорення термінологічного апарату. На мою думку, цю традицію варто перенести і на бізнес. Коли ми говоримо «ІТ-компанія», більшість людей на інтуїтивному рівні уявляють Google або Яндекс, тобто компанію, яка займається розробкою та впровадженням інформаційних технологій. Таких компаній у принципі не може бути багато, хоча б з тієї причини, що ІТ-сектор — це лише один із безлічі сегментів ринку. У 2021 році у США та Західній Європі частка ІТ-сектору становила трохи більше 3% загального ВВП, у Росії – близько 1%. Чи можна уявити, що компанії реального сектора - скажімо, гірничодобувні, фармацевтичні, машинобудівні і так далі - раптом відмовляться від свого основного бізнесу (або перетворять його на побічний) і зроблять основний акцент на розробці ІТ-продуктів? Ні. Такі приклади можна знайти серед телекомунікаційних компаній, банків, але для галузі матеріального виробництва цей сценарій ніколи не стане масовим. З іншого боку, чи можуть ці компанії використовувати цифрові активи для зниження витрат і підвищення прибутку, перетворюючись на лідерів своєї галузі? Безперечно. За оцінкою Світового банку, вже у 2019 році частка цифрової економіки перевищувала 15% світового ВВП, а темпи зростання цифрового сектору випереджали зростання загального ВВП у 2 рази. Пандемія коронавірусу лише посилила цю тенденцію. За деякими прогнозами, у перспективі 15–25 років частка цифрової економіки може перетнути рубіж у 50% від світового ВВП.

«Хочу бути «Яндексом» – неправильний запит. Це навіть не стільки запит, скільки своєрідний масовий хайп: усі побігли — і я побіг. Почасти в цьому винна, знову ж таки, пандемія: у 2020 році, коли все почалося, більшість галузей так чи інакше демонструвала спад, і лише ІТ-сектор зростання. Наприклад, російському ІТ-ринку аналітики прогнозували падіння, але коли справа дійшла до підбиття підсумків року, виявилося, що ринок не лише не впав, а й виріс на 14%. В одного лише "Яндекса" вартість акцій зросла майже на 60%. Але якщо компанія належить, припустимо, до паливно-промислового сектору, то чи так їй потрібно ставати «Яндексом»? Чи не розумніше поставити собі іншу мету — залишаючись паливно-промисловою компанією отримати максимальну вигоду від глобальної цифровізації? Це можна зробити одночасно за декількома напрямками, перший з яких — скорочення витрат за рахунок оптимізації внутрішніх процесів, наприклад, у корпоративних фінансах та бухобліку. За деякими оцінками, впровадження технологій штучного інтелекту та роботи з великими даними дає тут до 40% економії. Є й другий шлях, яким можна піти, — оптимізація ланцюжка поставок та доданої вартості.

Сполучна ланка цифрових екосистем

Більшість великих компаній вже стали на шлях перетворення на екосистеми. Існує навіть думка, що конкуренція на рівні екосистем незабаром повністю витіснить конкуренцію на рівні товарів та послуг. Екосистема, зазвичай, охоплює кілька галузей чи низку напрямів у межах однієї галузі. Це дає велику перевагу перед компаніями, бізнес яких обмежується однією чи двома сферами. Екосистема дозволяє бізнесу оптимізувати процеси, а користувачам спростити доступ до продуктів і послуг, зробивши його максимально безшовним. Не дивно, що за прогнозами McKinsey, частка екосистем у світовому ВВП досягне 30% вже до 2025 року. Важливо розуміти, що власні екосистеми формують як ІТ-компанії. Такий формат відмінно працює у всіх галузях, від ретейлу (Nike) до металургії («Северсталь») та фармацевтики (Bayer).

Робота з даними - в основі всього. Екосистеми створюються з різними цілями. Вони можуть бути спрямовані на вибудовування інтегрованої пропозиції для споживача або комплексне підвищення ефективності основного бізнесу. У першому випадку акцент робиться на маркетингові інструменти, у другому – на залучення інновацій. Екосистеми також можуть відрізнятися залежно від типів компаній, що входять до них (партнерство на рівні корпорацій або залучення стартапів) або за формою об'єднання. Незмінним залишається одне: будь-яка сучасна бізнес-екосистема будується на використанні Big Data та керуванні великими даними. Це означає, що для її побудови потрібне потужне ІТ: не лише ІТ-інструменти та технології, а й ІТ-кадри — розробники, програмісти, а також ті, хто візьметься координувати процес цифрової трансформації бізнесу та управління цифровими активами.

bbabo.Net