Мінпромторг до осені 2022 року має намір внести на розгляд Держдуми законопроект, який запроваджує штрафи за недотримання квот із закупівель радіоелектроніки. 2022 року держкомпанії та держоргани зобов'язані закуповувати не менше 60% російських ПК. Проте держсектор оминає цю вимогу.

У березні Мінпромторг представить уряду законопроект про адміністративну відповідальність за недотримання квот. У вересні документ буде внесено до Держдуми.

Залежно від іноземних рішень викрили також «Транснефть» та «Російські залізниці».

Крім штрафів за невиконання квот, уряд розгляне ще низку документів. Серед них буде ініціатива щодо наділення кабміну повноваженнями щодо затвердження порядку реєстрації національних доменних імен та створення спеціального реєстратора доменних імен, що належать органам влади.

Раніше стало відомо, що правила закупівлі імпортної техніки посилюються. Якщо хоч одна пропозиція підрядника містить російську техніку, держзамовник зобов'язаний закупити саме її, відхиливши всі заявки з імпортним обладнанням. Проте експерти галузі вважають, що замовники все одно намагатимуться обійти цю постанову, наприклад, за допомогою виставлення у техзавданнях на держзакупівлю вимог до електроніки, які не зможуть бути реалізовані на російських процесорах.

Паралельно Мінпромторг запропонував все ж таки дозволити держорганам та держкомпаніям закуповувати системи зберігання даних, сервери, комп'ютери, ноутбуки та інше обладнання на іноземних процесорах. З кінця серпня діє ухвала, згідно з якою в держзакупівлях вводиться заборона на придбання імпортних інтегральних мікросхем, смарт-карт, ноутбуків, планшетів, комп'ютерів та серверів.

На різні типи пристроїв влада встановила різні квоти: на «запам'ятовуючі та інші пристрої зберігання даних» — від 30% у 2021 році, від 40% у 2022 році та від 50% у 2023 році, на монітори та проектори для систем автоматичної обробки даних — не менше 2% у 2021 році та не менше 3% після 2022 року.

bbabo.Net