Головною загадкою у вивченні кульових блискавок є їхня довгоживучість і вкрай непередбачувані моменти появи. Про це виданню Naked Science розповів заступник директора МІЕМ НДУ ВШЕ Олександр Костинський, чия лабораторія займається дослідженням та моделюванням розвитку блискавок.

За словами експерта, нині науці відомо кілька тисяч надійних свідчень існування кульових блискавок.

«У 1970–1980-і зібрали у нас тисячі свідчень появи кульових блискавок. У Штатах вчені також збирали. Тобто зараз надійні свідчення — кілька десятків тисяч існує, що кульова блискавка є, — зазначив експерт. - Це перше. Друге: більшість випадків її спостереження після звичайної блискавки або якось пов'язана з нею. Вона, звичайно, не в клубок згортається. Але це, найімовірніше, плазмове явище. Люди, які потрапляли, контактували з нею, отримували опіки — не такі, як від справжньої блискавки, вона майже завжди вбиває, але приблизно як від сильного електричного удару».

За словами Костинського, головною проблемою феномену є не форма блискавки, а спосіб підживлення енергією. «Проблема кульової блискавки над її формі, а тому, за рахунок чого вона так довго живе. Якщо ми говоримо про дослідження звичайних блискавок, то їхнє життя дуже коротке (десяті та соті частки секунди). Ми знаємо, що блискавки — це величезні струми, але вони короткоживучі, порівняно з кульовою блискавкою. Кульова блискавка живе секунди та навіть десятки секунд. Головна проблема для вчених – пояснити, чому вона так довго живе», – зазначив він.

За словами Костинського, зараз є «величезна» кількість різних гіпотез, що пояснюють феномен, у тому числі «електрична» та «хімічна».

bbabo.Net