Компоненти хмарної інфраструктури можуть бути розташовані у великих високонадійних дата-центрах. Це дозволяє кінцевим користувачам значно економити на капітальних витратах, оскільки їм не доводиться дбати про охолодження, резервування електроживлення, а також надійність та безпеку зберігання. При цьому вони отримують можливість гнучко масштабувати споживання ресурсів відповідно до своїх потреб, збільшуючи або зменшуючи обчислювальні потужності, що орендуються, обсяги сховищ або пропускну здатність каналів зв'язку.
Інший варіант роботи з даними – периферійні обчислення (Edge Computing). Цей метод передбачає, що основний обсяг роботи виконується якомога ближче до джерел даних, а точніше в місці їх отримання — у невеликих дата-центрах, спеціально виділених серверах, комунікаційному устаткуванні або навіть на кінцевих пристроях, що володіють достатньою потужністю.
Чому Edge Computing стає все більш актуальним
Вибухова зростання кількості пристроїв «Інтернету речей» (IoT) та їх обчислювальної потужності призвели до стрімкого збільшення обсягів даних. Будівництво мереж 5G ще більше збільшить кількість підключених мобільних пристроїв та створюваної ними інформації. У цих умовах вивантаження даних від кінцевих пристроїв в централізований ЦОД або хмара стає проблемою: через обмеження пропускної спроможності та складність обчислювальних завдань збільшується час відгуку.
Периферійні обчислення ефективно вирішують цю проблему, обробляючи дані у місці їх отримання. У цьому випадку вже не потрібно чекати, коли вони завантажаться по мережі в хмару, і сервери ЦОДу їх опрацюють, а значить, час відгуку суттєво скорочується.
Бонусом стає підвищення безпеки та конфіденційності: обробка конфіденційних даних на периферії без переміщення в хмару та назад знижує ризик їх перехоплення.
Складності застосування Edge Computing
Насамперед справа в тому, що периферійні ЦОДи можуть розташовуватися будь-де: в офісі зі співробітниками, в магазині з продавцями та покупцями або на відкритому повітрі поряд із газопроводом у Заполяр'ї. Щоб у всіх цих випадках забезпечити надійність та продуктивність ЦОДів, необхідно вирішити питання дистанційного керування та швидкого розгортання типової інфраструктури. А враховуючи, що у таких ЦОДах зазвичай немає ІТ-фахівців відповідного профілю, які могли б керувати ними «на місцях», дистанційне управління стає обов'язковою вимогою щодо профілактичного технічного обслуговування.
Уніфікована конфігурація периферійного ЦОД дозволяє швидко тиражувати конфігурацію, зберігаючи узгодженість пристроїв і сервісів. Готові рішення для периферійних мікроЦОД можуть включати всю необхідну інфраструктуру, у тому числі надійне електроживлення і охолодження, а також керуюче ПЗ, можливо, інтегроване з хмарною платформою.
Окремо варто обговорити питання фізичних та периферійних обчислень, оскільки дані від кінцевих пристроїв, як правило, є конфіденційними (наприклад, у випадку із системами розпізнавання особи FaceID) або критичними (відомості про стан датчиків нафтопроводу). А несанкціонований доступ до серверів, що виконують периферійні обчислення, дає змогу спотворити або скомпрометувати ці дані, а також викликати порушення виробничих процесів. У зв'язку з цим рекомендується розташовувати обладнання для периферійних обчислень у зонах з обмеженим або контрольованим доступом, куди можуть потрапити лише уповноважені працівники.
Втім, це не вирішить проблему того, що за моніторинг периферійних ЦОДів та їх безпеку, швидше за все, відповідатимуть кінцеві користувачі, які не мають навичок адміністрування. У зв'язку з чим важливо навчити відповідальних співробітників серед таких користувачів базовим методам забезпечення кібербезпеки IoT та захисту обладнання.
Прогнози
Оператори центрів обробки даних повинні готуватися до цього вже сьогодні: робити свою інфраструктуру більш гнучкою, масштабованою, а також надійнішою як щодо захисту оброблюваних даних, так і щодо підвищення якості та пропускної спроможності.
bbabo.Net