Чому «омікрон» менше вражає легені, ніж штам «дельта», наразі вченим поки що не до кінця зрозуміло. Про це розповів керівник лабораторії геномної інженерії МФТІ Павло Волчков.

На його думку, справа у множинних мутаціях, які несе «омікрон».

«Була ціла низка наукових публікацій з корецепторів (додатковий рецептор, що знаходиться на поверхні клітини, який зв'язується з сигнальною молекулою (лігандом) на додаток до первинного рецептора – ) для S-білка, - пояснив Волчков. - АСЕ2 (первинний рецептор) є дуже важливим та необхідним, але є ще й корецептори. Вони постійно залишаються в тіні. Їхня роль не дуже зрозуміла. Можливо, через те, що спайк-білок «омікрону» сильно змінився, спорідненість до корецепторів теж змінилася», - зазначив вірусолог.

За словами експерта, таку ситуацію можна спостерігати на прикладі ВІЛ. У нього є головний рецептор CD4, а корецептор може бути, наприклад, CCR5. Корецептори також допомагають вірусу проникати у клітину. Тобто головний рецептор є важливим, але не є на 100% достатнім для успішного інфікування, - пояснив вірусолог.

«У «дельта»-варіанту коронавірусу може бути один корецептор домінантний, а у «омікрону» інший, – каже Волчков. - Різниця в корецепторах – це одне з можливих пояснень того, що «омікрон» став гіршим за інфікувати тканину легень».

Раніше в інтерв'ю глава Росспоживнагляду Ганна Попова сказала, що «омікрон» розучився проникати у легеневу тканину.

bbabo.Net