Bbabo NET

Наука & Технології Новини

HR-скам. Як здобувачі втрачають гроші та потрапляють у піраміди

Влаштуватись на роботу стає складніше — все частіше на сайтах з пошуку вакансій користувачі стикаються з шахраями. Здобувачі втрачають гроші, час, нерви та свої персональні дані – і залишаються ні з чим. Як упізнати HR-шахраїв, щоб не стати їхньою жертвою і не бути втягнутим у піраміду, - у матеріалі .

Фейкові вакансії

В інтернеті зустрічається чимало шахрайських пропозицій роботи, і не всі «роботодавці» мають добрі наміри та чесно шукають виконавців на зрозумілі завдання, розповіла у бесіді зі старшим експертом сервісу «Готове резюме» HeadHunter Group Олеся Корягіна. Експерт вважає, що необхідно вміти розпізнавати скам-вакансії, щоб не потрапити в неприємну чи навіть небезпечну ситуацію.

До стратегій шахрайства в області найму Корягіна, що найбільш часто використовуються, відносить кілька видів «вакансій». Один із них — збір персональних даних. У разі «роботодавець» одному з перших етапів взаємодії просить претендента надіслати скан паспорта чи інших документів. Це можуть бути шахраї, які збирають персональні дані для використання з корисливою метою. Наприклад, для оформлення кредитів, сім-карток або продажу.

«Існують також схеми з розлученням на гроші, які дуже різноманітні, але їх поєднує необхідність якоїсь оплати та внеску за щось. Наприклад, можуть запропонувати сплатити за навчання, необхідне для виконання майбутньої роботи, або внести якусь суму для гарантії, оформлення медичної або трудової книжок, укладання договору, оформлення підписки, реєстрації, кур'єрської доставки та іншого. Швидше за все, після переказу такої оплати претендент не побачить ні своїх грошей, ні обіцяної роботи», — зазначає Корягіна.

Є окремий вид шахраїв, які намагаються отримати безкоштовний продукт за рахунок претендентів, яким пропонують зробити тестове завдання. Наприклад, написати статтю, скласти контент-план для соцмережі, створити дизайн чогось, розробити бізнес-план. Здобувач витрачає час і сили, виконуючи завдання, відправляє його, після чого «роботодавець» зникає через зв'язок або відмовляє через те, що кандидат не підходить або компанія вже обрала іншого кандидата.

Іншим варіантом розвитку подій може бути отримання нового завдання відразу після здачі першого для того, щоб переконатися в кваліфікації кандидата. Таким чином людина вже починає працювати на цю компанію безкоштовно.

«Приховання справжньої суті роботи та посередництво у незаконній діяльності — це дуже небезпечний вид шахрайства, але, якщо уважно читати опис вакансії, його неважко вирахувати. Так, в описі позиції можуть бути зазначені мінімальні вимоги до кандидатів, але при цьому висока зарплата, гнучкий графік і вкрай лояльні умови роботи. Або опис вакансії занадто туманний, немає чіткості в описі функціоналу. Як правило, автори таких оголошень намагаються залучити якнайбільше людей для якоїсь сумнівної чи навіть протиправної діяльності», — сказала Корягіна.

Директор центру розробки компанії Artezio (входить до групи ЛАНІТ) Дмитро Паршин у бесіді з наголосив, що подібні схеми не мають жодного відношення до найму співробітників, оскільки шахраї лише імітують процес співбесіди та найму для досягнення своїх цілей.

«Той самий принцип соціальної інженерії працює під час дзвінка з «банку», прохання через соціальну мережу перерахувати «другу» гроші. Але якщо з цими видами маніпуляцій люди поступово знайомляться і готові до них, то ось із соціальною інженерією під час найму на роботу мало хто стикався. І це означає, що така схема шахрайства активно розвиватиметься в майбутньому і вдосконалюватиметься», — вважає експерт.

Паршин зазначив, що головна мета злочинців проста — заволодіти грошима чи іншими цінними ресурсами претендента. Для того, щоб шахраї могли отримати доступ до коштів жертви, вони повинні отримати доступ до її інтернет-банку.

«Це можна зробити через шкідливі програми або за допомогою психологічного тиску та маніпуляцій. Причому саме останній варіант найімовірніший, якщо ми говоримо про процес співбесіди або його імітацію. Так, зараз багато компаній наймають співробітників дистанційно, і цей процес пов'язаний із прямим спілкуванням з низкою незнайомих здобувачеві людей. Чи можливо імітувати цей процес і на якомусь етапі включити інструмент психологічного переконання? Цілком, але це складно поставити на потік», - розповів Паршин.

У бесіді з адвокат, керуючий партнер Селютін та партнери Олександр Селютін розповів, що в даний час слід бути особливо акуратним при влаштуванні на віддалену роботу.«Перед тим, як приступити до неї, шахраї можуть попросити встановити на комп'ютер або телефон певну програму. Часто це може бути вірус, який краде з пристрою персональні дані – паролі, листування, дані банківських карток. Основна ознака подібних вакансій — роботодавець обіцяє великі гроші за «2 години роботи онлайн за день», — вважає Селютін.

Багато здобувачів у пошуках роботи хотіли б працювати вдома та отримувати дохід. Шахраї знають про це, тому вони розміщують оголошення з мінімальними витратами часу та зусиль із високою оплатою. Робота може бути будь-якою - від перепродажу товарів до перегляду реклами або проходження анкетування. Шахраї також з метою зацікавити свою жертву обіцяють, що претендент може стати начальником для самого себе, розпочати свій власний бізнес або встановити будь-який зручний графік роботи.

Дзеркальні вакансії

Під час пошуку роботи також слід перевіряти, чи є компанія-наймач тим, ким себе видає або це її «клон».

У бесіді з виконавчим директором digital-агентства SocialCraft Андрій Іванов розповів, що влітку 2021 року в аккаунт агентства почали сипатися повідомлення незадоволених «стажерів», які оплатили «практику» та «навчання», але ніхто про це в SocialCraft не знав.

«Деякі повідомлення навіть сягали загроз. Приємного було мало, тож довелося розбиратися у події. З'ясувалося, що під ім'ям агенції розміщувалися «вакансії», схожі на реальні, хоча ми не мали вакансій у той час. Але опис та умови не викликали б запитань навіть у досвідчених шукачів вакансій. Від претендентів була потрібна покупка якогось фірмового софту Zeus, до якого ми не маємо жодного відношення. Саме ця умова чомусь не викликала запитань у тих, хто клюнув на такі пропозиції щодо роботи», — зазначив Іванов.

Він зазначив, що вакансії публікувалися на «Авіто» та «Юлі», після чого спілкування переходило до WhatsApp. Там претендентам надсилали посилання на Google-документ, на першій сторінці якого було розміщено скріншоти з інтерфейсів сайту агентства. Іванов розповів, що таких оголошень було кілька, але всі вони віддалялися через 1-3 дні, можливо через скарги користувачів.

«Щодо сайту, на якому можна було купити Zeus, то він також постійно змінювався. Всі акаунти в WhatsApp були зроблені одним почерком - імена дівчат, які спілкувалися з претендентами на роботу в SocialCraft були як під копірку незвичайними - Сніжанна, Віолетта, Габріелла та інше.

Крім неіснуючих вакансій, існують також звичні багатьом піраміди, метою яких є, як стверджується, продаж товару компанії. Проте насправді такі компанії заробляють на своїх представниках, які мають купити щось перед тим, як їх візьмуть працювати.

Євген Старков — людина, яку мало не втягнули в піраміду, — у розмові з розповів, що вона довго не могла позбутися настирливих менеджерів підозрілої компанії.

«Відгукнулися самі на одному з великих сайтів із пошуку роботи. При співбесіді всього було три вступні уроки. Так, одного дня попросили залишити 300 рублів як заставу за навчальні матеріали - там була пара тоненьких буклетів для продажу. Після третього заняття мене вирішили взяти на роботу продажником, але треба було купити хоч один товар у менеджера. Найдешевший коштував 700 рублів, але були також якісь зубні щітки з цінником 300 рублів, але менеджер зазначив, що вони закінчилися, а інші товари коштували по кілька тисяч рублів. Я відмовився від такого правочину, попросив повернути мені мої 300 рублів застави і більше туди ніколи не повертався», - розповів Старков.

Що робити, якщо попалися на вудку

Насамперед краще використовувати для пошуку роботи тільки надійні портали, сайти та ресурси, де кожна вакансія проходить модераторську перевірку, радить Корягіна.

«Звичайно, і туди можуть просочитися шахраї, але все ж таки ризик істотно знижується. Також не варто відгукуватися на вакансії, які викликають підозру або пропонують золоті гори за мінімум вимог до компетенцій кандидата. Перш ніж відгукуватися, важливо переконатися, що компанія-роботодавець взагалі існує — у неї є назва, адреса, сайт, соцмережі і про неї є відгуки. Завжди потрібно виявляти пильність і бути обережним — тоді й обдурити користувачів буде складніше», — вважає експерт.

Якщо здобувач все ж таки попався на хитрощі шахраїв або підозрює якогось роботодавця в нечесних схемах, експерт зазначила, що потрібно повідомити про це техпідтримку сайту або адміністраторам груп, де була розміщена вакансія. Це, за її словами, може убезпечити не лише користувача, а й інших претендентів.

HR-скам. Як здобувачі втрачають гроші та потрапляють у піраміди