(Продовження. Початок у № 12/2021 та 01/2022)

Ринок БПЛА

Керівник департаменту виробництва тематичних продуктів групи компаній «СКАНЕКС» Ніна МОІСЕЄВА впевнена, що, використовуючи дані БПЛА, ринок може перейти до зовсім інших масштабів картографування та глибшої тематичної експертизи. Дані супутникової зйомки в максимальній роздільній здатності – 15 см на піксел – зараз надає Maxar Technologies, але вони виходять такими за рахунок штучного збільшення зображення. Дані БПЛА можуть бути значно докладнішими. При цьому в низці ситуацій отримання зйомки з БПЛА може обійтися дешевше, ніж із супутника, - так відбувається з огляду на мінімальну площу замовлення супутникової зйомки.

Наголошуючи, що російські вендори справді займають гідне місце на міжнародному ринку, пані Моїсеєва особливо виділяє ДК «Геоскан», яка займається як виробництвом самих БПЛА, так і розробкою програмного забезпечення для фотограмметричної обробки даних. Зокрема, їхнє ПЗ Agisoft Metashape Professional високо оцінюється на зарубіжному ринку.

Крім того, у жовтні минулого року в Росії затвердили концепцію інтеграції БПЛА в єдиний повітряний простір до 2030 року, згідно з якою протягом організаційного періоду (до 2023 року) будуть розроблені заходи щодо спрощення процедур та зняття обмежень для польотів безпілотних повітряних суден. Ця ініціатива, безумовно, сприятиме розвитку сегменту БПЛА, впевнена пані Моїсеєва.

Керівник групи маркетингу АТ «РАКУРС» Андрій ПІРОГОВ зазначає, що наймасовіші БПЛА чудово підходять під локальні завдання, де найчастіше потрібне отримання специфічної інформації. Виконувати їх стало легше, у тому числі завдяки деяким регуляторним послабленням, наприклад, дозволу польотів на висоті до 150 м у межах прямої видимості без попередніх погоджень. "Це маленький, але важливий крок у бік зняття серйозних бар'єрів, які сьогодні заважають більш активному впровадженню БПЛА", - резюмує Пирогов. Зокрема, йдеться про секретність одержуваних матеріалів, ліцензування авіаційних робіт та створення авіаційної техніки, а також підготовку зовнішніх пілотів, використання єдиного повітряного простору. На думку Пирогова, ці питання вирішуються не так швидко, як хотілося б. Не менш актуальною є тема експорту апаратів, на що впливає не лише експортне законодавство, а й геополітика, додав він.

Держзамовлення

Одним з основних замовників рішень у галузі ДВС та ДЗЗ був і залишається держсектор. А як змінюється його частка на ринку ГІТ у Росії?

Генеральний директор компанії «Дата Іст» В'ячеслав АНАНЬЄВ вважає, що ситуація із сегментацією ринку не настільки однозначна. Зокрема, звичні для багатьох послуги Yandex Maps, Google Maps, 2GIS формують величезний споживчий сегмент не тільки в плані користування їх навігаційними програмами або при виклику таксі. Крім того, підписка на картографічні сервіси та розміщення тематичних карток на базі API MapBox, ArcGIS online, HereToGo і того ж Яндекса також формує велику частку недержавних замовлень. «Проте щодо ГІС корпоративного рівня, якщо віднести лідерів нашої нафтогазової галузі до держсектора, то співвідношення держзамовників з комерційними становить приблизно 80:20», – коментує Ананьєв.«А найбільша частка виручки від угод із комерційними замовниками приходить, звичайно, від великого бізнесу, – уточнює Ніна Моісеєва (ГК «СКАНЕКС»). – Якщо ж говорити про СМБ-клієнтів, то в період пандемії їхня частка зменшилася. Адже в більшості випадків використання технологій ГІС та ДЗЗ для них скоріше консалтингова та аналітична послуга, у зв'язку з чим багато хто від неї відмовляється з метою економії. Але існує і зворотна ситуація: у сфері ГІС не всі компанії укладають договори із замовниками із СМБ-сектору, оскільки це найчастіше менш вигідно через високі витрати виробництва».

Частка держсектора, швидше за все, продовжить збільшуватися, зокрема у зв'язку з набранням чинності 1 січня 2022 року проектом «Національна система просторових даних», що передбачає створення єдиної цифрової платформи геопросторового забезпечення її зв'язку з усіма муніципальними та регіональними інформаційними системами. -жа Моїсеєва.

Керівник групи маркетингу АТ "РАКУРС" Андрій ПІРОГОВ вважає, що змінити залежність від держсектора допоможе вихід на закордонні ринки. Як тільки епідемія COVID піде на спад, буде проведено низку виїзних заходів, у ході яких російські вендори продемонструють свої можливості, обміняються досвідом із закордонними колегами, перевірять свої бізнес-гіпотези та продукти на іноземних ринках. Запит на такі форми активності є та організаційно опрацьовується, підкреслює він.

Генеральний директор АТ «ТЕРРА ТЕХ» Мілана ЕЛЕРДОВА пояснює, що насамперед замовниками геосервісів та послуг ДЗЗ стають великі комерційні компанії, держкорпорації та холдинги. Але спостерігається зростання замовлень та з боку фізичних осіб, які відзначають роль космічної зйомки як доказову базу у судових суперечках. «Але загалом у Росії частку державних замовників прямо чи опосередковано як і доводиться близько 80% ринку ГІТ», – резюмує пані Елердова.

За словами директора з продажу компанії Esri CIS Дениса САВИЦЬКОГО, на даний момент впровадженням нових розробок цікавляться здебільшого комерційні компанії. Вони ж максимально гнучкі в адаптації своїх цілей до обстановки, що змінюється. Якщо ж від якісних вимірів переходити до кількісних, то бюджети проектів держсектора перевершують комерційні, констатує він.

Директор департаменту підготовки продажів компанії Esri CIS Наталія ГЛЕБОВА вважає, що ГІС – надто вузька область, щоби можна було зробити універсальний продукт для локального ринку. Згідно з її спостереженнями, одна з явних тенденцій сьогодні – простіші проекти в державному секторі виконуються за більші гроші, ніж у комерційному.

Катерина ПЕРФІЛЬЄВА (АТ «Кадастрзйомка») зазначає, що потреби держсектора в області ДВС та ДЗЗ здебільшого закриваються державними підприємствами, однак через ряд причин забезпечення їх такими даними відбувається з деякою затримкою, внаслідок чого до споживача кінцевої продукції вони сягають не зовсім у актуальному стані. Питання необхідності зйомки на момент та інші проблеми та шляхи їх вирішення обговорювалися представниками органів влади, місцевого самоврядування, державних та приватних компаній на міжнародній науково-технічній конференції «Цифрова реальність: космічні та просторові дані, технології обробки», організованій у вересні 2021 року представниками як як державного, так і приватного секторів.

bbabo.Net