Російський хіміко-технологічний університет імені Д. І. Менделєєва (РХТУ) має багату та добру традицію присудження звань почесного доктора та почесного професора. Сьогодні, у День російської науки, 8 лютого 2022 року, ця традиція продовжиться офіційним нагородженням письменниці Людмили Улицької. Вона стане почесним професором університету Менделєєва. Звання буде надано перед творчим вечором, який Людмила Улицька проведе у стінах університету.

«Вже у середньовічній Європі XIII–XIV століть почесні титули, ступеня почесного доктора отримували відомі теологи, філософи, юристи. Їх привласнювали найстаріші університети, такі як Паризький, який виріс зі школи, що існувала при соборі Паризької Богоматері, або Болонський, що розвинувся з гуртка послідовників знавця римського права Ірнерія. Власники почесних звань найчастіше були гуманітаріями: гуманітарні дисципліни майже безроздільно панували в університетах на той час»,— нагадав Ілля Воротинцев.

Генетична письменниця

У XIX-XX століттях титул почесного доктора став свого роду символом визнання видатних заслуг у різних галузях знань. Насамперед цей титул присвоювався зарубіжним ученим, а сам рух набув широкого поширення Італії, Франції, Німеччини, Бельгії, Іспанії, Великобританії. У ХХ столітті ступінь почесного професора стали засновувати й університети американського континенту. У плеяді почесних докторів університетів світу гідне місце посідають наші співвітчизники: фізіолог Іван Павлов, біохімік Олексій Бах, фізики Абрам Іоффе та Петро Капіца. У ХХ столітті в нашій країні ступеня почесного доктора удостоєні Джавахарлал Неру, Індіра Ганді, Хальєр Перес де Куельяр, Луї Арагон, Ілля Пригожин, Сесіль Пауелл, Франческо Кассіга та багато інших видатних учених, письменників, громадських діячів.

Ілля Воротинців розповів, що й Менделєєвський університет має свої добрі традиції, одна з яких — присудження звань почесного доктора та почесного професора, що сходить до далекого 1961 року. У різні часи почесні звання Менделєєвського університету присуджувалися великим людям, справжнім лідерам думок. Почесними докторами та професорами МХТІ, а потім РХТУ стали чудові хіміки, технологи, організатори науки та вищої освіти, громадські діячі, дослідники, екологи, політики, діячі культури.

Серед них почесні лікарі — легендарний індійський хімік Крішнаварасамі Венкатараман (1961), британська «залізна леді» Маргарет Тетчер (1994), французький океанолог Жак-Ів Кусто (1997), іспанський тенор і борець з лейкемією, мандрівник і письменник Тур Хейєрдал (1999), іспанська оперна дива та

благодійник Монтсеррат Кабальє (2000), співачка, актриса, театральний режисер, педагог, народна артистка СРСР Галина Вишневська (2006), французький електронний композитор та мультиінструменталіст Жан-Мішель Жарр (2008), німецький політик та спеціаліст у галузі фізичної ), а також почесні професори — радянські та російські вчені-хіміки, французький спеціаліст у галузі мембранних технологій Жеральд Пурселлі (2016), перша у світі жінка-космонавт, російський політик Валентина Терешкова (2021).

На думку Іллі Воротинцева, у нагородженні Людмили Улицької виявляється симфонізм, симфонічне мислення — підхід, за якого абсолютна гармонія досягається за рахунок поєднання абсолютно різних елементів.

«Причина вибору полягає не лише у нашому визнанні заслуг Людмили Улицької, а й у традиції університету розвивати та культивувати симфонічне мислення у наших студентів. Хочу процитувати слова великого Шухова про інженерну творчість: "інженер повинен мислити симфонічно". У хіміків це безперечно так. Найважливіші виклики у науці – це етичні виклики! Симфонічне мислення дозволяє розвиватися всебічно, зміцнюючи гуманітарні основи суспільства, але й, що особливо хочу наголосити, допомагає вирішувати важливі етичні конфлікти та дилеми, яких з таким темпом розвитку науки і технології стає дедалі більше. Сама Людмила Євгенівна за освітою біохімік-генетик, але стала відома як письменник. У її книгах можна побачити професійний опис тематики початкових наукових знань»,— підсумував Ілля Воротинцев.

bbabo.Net