Цього тижня відбулися збори Американського геофізичного союзу, під час яких агентство NASA розповіло про важливу віху у програмі вивчення Сонця зондом Parker Solar Probe. Зонд став першим апаратом, який увійшов у верхні шари атмосфери Сонця – корону, збираючи частки та заміряючи параметри магнітних полів.
Як стверджується, це «важливий крок для Parker Solar Probe та гігантський стрибок у сонячній науці». Дотик до речовини, з якої зроблено Сонце, допоможе вченим отримати важливу інформацію про нашу найближчу зірку та її вплив на Сонячну систему.
У міру наближення до сонячної поверхні зонд робить відкриття, які неможливо було зробити за допомогою інших космічних апаратів. Зокрема, у 2019 році він виявив, що поблизу Сонця є багато магнітних зигзагоподібних структур сонячного вітру, які називають зворотним ходом. Як де вони утворюються, тоді залишалося загадкою. З того часу відстань між Parker Solar Probe м Сонцем зменшилася вдвічі, що дозволило визначити місце походження зазначених структур. Цим місцем виявилася поверхня Сонця.
На відміну від Землі, Сонце не має твердої поверхні. Але є перегріта атмосфера, що складається із сонячного матеріалу, пов'язаного із Сонцем гравітацією та магнітними силами. У певній точці гравітаційне та магнітне поля вже надто слабкі, щоб його утримати. Ця точка, відома як критична поверхня Альфвена, знаменує кінець сонячної атмосфери та початок сонячного вітру. Сонячний матеріал, що має достатню енергію, щоб перетнути цей кордон, стає сонячним вітром, який захоплює за собою магнітне поле Сонця, рухаючись до Землі і далі, за межі Сонячної системи.
До цього часу дослідники не знали, де саме знаходиться критична поверхня Альфвена. На основі віддалених зображень корони, за оцінками, вона знаходиться в межах від 10 до 20 сонячних радіусів від поверхні Сонця. Рухаючись спіраллю, зонд Parker Solar Probe повільно наближається до Сонця, і протягом останніх кількох витків він постійно знаходився на відстані менше 20 сонячних радіусів від поверхні Сонця, що давало йому можливість перетнути кордон - якщо оцінки були правильними.
Вчені стверджують, що 28 квітня 2021 року під час восьмого прольоту повз Сонце зонд Parker Solar Probe зафіксував умови, що відповідають критичній поверхні Альфвена. Це було на висоті 18,8 сонячного радіусу (близько 13 млн км миль) над поверхнею Сонця. Під час прольоту зонд кілька разів входив у корону та виходив із неї. Це підтверджує припущення, що поверхня Альфвена не є гладкою кулею, а складається з виступів та западин. Зіставлення інформації про форму поверхні Альфвена із сонячною активністю, що виходить від поверхні, може допомогти вченим дізнатися, як події на Сонці впливають на атмосферу та сонячний вітер.
bbabo.Net