Варна, 11 лютого (bbabo.net)

Кутін прокоментував, що Covid-криза вплинула на всю культурну діяльність та творчі продукти в мережі. Водночас така ситуація допомогла суспільству та політикам по-іншому поглянути на культуру, вважає експерт. За його словами, добре те, що ця сфера посіла провідне місце в системі державної політики. Бажати є чого, питання в тому, як ми зможемо отримувати довгострокові вигоди, які викристалізуються в суспільних благах, у художній творчості, у перспективі для людей, які займаються мистецтвом, зазначив спеціаліст.

Повний текст інтерв'ю нижче:

– Яке місце в Європейському плані відновлення знайшла сфера культури через COVID-19?

– Спочатку цей план орієнтувався на енергетику, інфраструктуру, інновації. Культура як тема була відсутня. Після рішучої наполегливості та активної позиції галузі вона зайняла своє місце, хоча й скромно по частці. Певною мірою це включення є запорукою давно відкладених реформ державних систем у сфері культури, поряд з усіма іншими сферами нашого життя. Кошти, які будуть надходити з європейського плану, мають бути спрямовані на підрозділи, які збираються нарощувати потужності.

– Яку роль у ситуації пандемії відіграє Національний фонд культури та чи потрібні в ньому якісь зміни?

– У цій ситуації Національний фонд «Культура» набуває більшої ваги в системі державної політики щодо культури. Створення фонду стало результатом прийнятого в далекому 1999 році основного закону про охорону та розвиток культури. Понад 20 років, що минули, потребують серйозного переосмислення та адаптації до сучасної ситуації. Якщо ще 2-3 роки тому Національний фонд «Культура» розподіляв з бюджету близько півмільйона левів, то в 2020 році пандемія коронавірусу наклала шокове збільшення до 20 мільйонів левів. Факт, який є великим викликом для спеціалістів, які працюють у фонді. Щиро сподіваюся, що необхідні потужності будуть побудовані, що гарантуватимуть нормативні зміни. Тому що в системі культурної політики Національний фонд «Культура» є тим підрозділом, який є своєрідним гарантом інтеграції болгарської культури до європейських тенденцій та процесів у цій сфері. Культура має зайняти належне місце в організації суспільного життя. Сьогодні кожен великий інвестиційний проект обов’язково супроводжується оцінкою впливу на навколишнє середовище, а оцінка впливу на культуру нікого не хвилює. Це складніше, але це конче необхідно, оскільки повсюдна і безрозсудна комерціалізація зачіпає життєво важливі соціальні системи – освіту, соціальну допомогу, безпеку, оборону. Поганий смак приносить не менш тривалу, а іноді й смертельну шкоду, співмірну з порушеним природним балансом. І нема кому зупинити самозабутих пішманів «культурних лідерів», головна турбота яких полягає в тому, щоб задовольнити власне его і безоглядно паразитувати на національних і світових мистецьких зразках – подібних до біблійних купців у храмі. Якщо природа існує через рівновагу, то культура, як діяльність людини, підкоряється принципу ієрархії. Як казали в народі – «Кожна жаба має знати свою мету». Змістовна культурна реформа означає встановлення шарів, цінностей, культивування правил і стандартів, щоб дати «зелене світло» будь-якому високопрофесійному художнику. Культура, яка живе на ринку, достатньо життєво необхідна, щоб прогодувати себе. Для цього не потрібно отримувати державні кошти – як і раніше, «Пайнер» фінансувався за рахунок європейських коштів. Це має бути головною турботою відповідальних інституцій – НС, Мінкультури, Національного фонду «Культура», муніципальних адміністрацій.

– Бюджет дає підстави вибратися з пастки епідемії?– Інвестиції в культуру слід розглядати як необхідність подолання ковид-кризи, оскільки вона вплинула на всю культурну та мистецьку діяльність. Бюджет завжди супроводжується трирічним середньостроковим прогнозом – у разі на період 2022-2024 років. Значною мірою цей бюджетний прогноз імпульсу продовжує готуватися формально. У ньому читаємо про «Оперні та філармонічні товариства, наприклад» – інститути, яких не існує більше 20 років. У культурі довгострокове планування є життєво важливим. Цього року конкурсу балету у Варні також не буде, організатори фестивалю «Варна літ» теж вирішили його не проводити, бо до квітня не знатимуть, які гроші будуть мати з міського бюджету. Фінансування не повинно бути безумовним, а ґрунтуватися на добре продуманих процедурах моніторингу та оцінки, виключаючи конфлікт інтересів. Це дуже важко досягти, адже ми невелике суспільство, заплутане в родинних та інших відносинах усіх видів. Саме з цієї точки зору Національний фонд культури набуває особливої ​​ваги – стати інкубатором ідей і порівняти нашу культуру з європейськими та світовими процесами в цій же сфері. Природно, що в цьому конгломераті інтересів необхідно прорахувати деякі неминучі ризики. З іншого боку, також потребує підтримки створений корпус культурних інститутів та інфраструктури. Велика проблема, яка існує зараз – це неможливість відкрити перспективи та програми з трирічним терміном, як у Європейському Союзі. У цих трирічних рамках фінансування культурних ініціатив у нас немає таких інструментів, тому ми не можемо гарантувати передбачуваність.

– Чи потрібна в цій ситуації особлива «охорона» для сфери культури чи запровадження «заповідних» спеціальностей і професій?

– Як заповідні види в екології, культура також потребує подібного догляду. Тому що в ЄС для 27 країн, які складають європейську сім’ю, саме культурне розмаїття є багатством, що виражається в різних формах культурної діяльності. На фоні зусиль щодо фінансування культури виникають дві проблеми, які досі не вирішені. Недостатньо уваги приділяється творчості. Наприклад, класичне виконавське мистецтво — симфонічна, камерна музика, опера, балет, художня пісня — не пропонують нових постановок. Зараз представники кіноіндустрії справедливо протестують, що адміністративні безлади заважають фінансуванню нових постановок. Але не менше нас має турбувати творчість у згаданих музичних жанрах, бо без них ми приречені на не менший ступінь безкультур’я. Друга проблема — люди, які працюють у мистецтві, не мають гарних, адекватних перспектив. Ось приклад – минулого року Національну музичну академію закінчили шість скрипалів. Щоб створити хорошого музиканта, потрібно мінімум 15-20 років. Тому ці професії мають стати заповідними видами, адже вони скоро зникнуть. Тут я знову нагадаю вам про спеціальні правила розвитку цих навичок. Інакше нас чекає духовна бідність. Ще менш помітна негативна тенденція. Культура черпає ресурси з освіти. Вони щось на зразок сполучених судин. Занепад професійно-художньої освіти очевидний. На тлі ковид-кризи посилився занепад художньої освіти в загальноосвітніх школах. Ось уже два роки ми виховуємо покоління, яке розпадається від усіляких видів мистецької діяльності. Це згубно. Молоді люди входять у життя, повністю відчужені від мистецтва – як цікавість та інтерес. Зайве пояснювати важливість мистецтва у формуванні творчих настроїв у всіх видах професій. З іншого боку, останні два роки створили можливості. Випробування допомогли артистам консолідуватися, виховувати та проявляти солідарність. А це дуже важливо для забезпечення життєздатності галузі. Хоча COVID-19 створив багато проблем, добре те, що культура була визнана чимось важливим, щоб зайняти належне місце в системі зв’язків з громадськістю.

bbabo.Net