Суд зобов'язав структуру Російської академії наук виплатити компенсацію моральної шкоди 85-річному арабістові Нурмухамету Суяргулову. Приводом стали слова керівника Уфімського федерального дослідницького центру РАН, що лінгвіст Суяргулов припустився помилки при перекладі Корану башкирською мовою, зокрема, неправильно транскрибував вираз «Аллах милостивий». Арабіст вважав, що висловлювання ганьбить його ділову репутацію.
У 2018 році, випливає із судових актів, «Кітап», отримавши благословення муфтія Башкирії Нурмухамета Нігматулліна, вирішило перевидати книгу. Нурмухамет Суяргулов виявив, що переклад у новому виданні виглядає не так, як у його рукописі. Восени 2020 року він звернувся до Радянського райсуду Уфи з позовом до видавництва про порушення авторських прав та програв. Рішення встояло в апеляції.
У суді лінгвіст заявляв, що видавництво «грубо порушуючи основи граматики літературної арабської мови, без консультації та згоди автора самовільно змінило транскрипцію передачі коранічних текстів, що повністю змінило змістовий зміст».
Перекладача обурило, що в перевиданні аят «З ім'ям Аллаха милостивого і милосердного» перед сурами Корану перекладено як «Бісмілееhір-рахмеенір-рахім». Правильний, на думку лінгвіста, переклад з арабської має виглядати інакше: «Бісмілее-ррахмеені-ррахіім».
Через неправильно розставлені дефіси в тексті з'явилися слова, що не існують в арабській мові, зазначив арабіст.
Представники видавництва заперечували, що використана ними версія відповідає світовій практиці транскрибування. Нурмухамет Суяргулов, наполягали відповідачі, у перших двох виданнях Корану башкирською мовою сам припустився численних помилок. На доказ до справи долучили листування з професором, директором Інституту історії, мови та літератури УФІЦ РАН Айбулатом Псянчин (займав посаду до листопада 2021 року). Пан Псянчин стверджував, що "автор транскрипції у 2014 році виконав її вкрай незадовільно", наприклад, транскрибував епітет Аллаха "милостивий" як "рахмеен", а не "рахмаан".
Нурмухамет Суяргулов вважав, що лист «гане його немайнові права, оскільки містить відомості, що не відповідають дійсності». У березні 2021 року він подав новий позов. Експерт ТОВ «Консалтингова компанія "Платінум"», який на замовлення суду проводив лігвістичну експертизу, дійшов висновку, що «безпеляційні висловлювання, що є в тексті листа, в ствердній формі ставлять під сумнів професійний і науковий авторитет автора транскрипції». Суд, однак, вирішив, що директор інституту лише реалізовував своє конституційне право на свободу вираження, а факт надання листа на судове засідання не може вважатися поширенням відомостей, що ганьблять.
Суддя ВС Башкирії Юлія Батршина, розглядаючи апеляційну скаргу перекладача, навпаки, вирішила, що директор інституту зловжив свободою слова. Відомості, зазначені у листі, «є не думкою чи оцінним судженням, а твердженням про факти», зазначила вона. За рішенням судді відповідач має направити у видавництво спростування спірного листа.
В УФІЦ РАН не відповіли, чи подаватимуть касаційну скаргу.
bbabo.Net