Сьогодні Білорусь стикається з багатьма внутрішніми та зовнішніми проблемами, як, втім, та інші держави. Політологи, аналітики стверджують: в умовах нестійкого розвитку суспільства не слід сподіватися на те, що навіть будучи ідеальним правовим актом, Конституція забезпечить швидке вирішення якихось проблем у політиці, економіці, соціальній сфері. Багато що залежить від того, наскільки правильно і точно кожен громадянин реалізовуватиме її положення та організує своє життя відповідно до них. Як відбувається обговорення проекту Основного Закону та які новації викликають найсильніший відгук білорусів, розмовляємо з членом Ради Республіки Дмитром Воронюком.

Життєва необхідність

Ще шість років тому, у жовтні 2016 року, Президент відкрито сказав, що назріла життєва необхідність оновити Основний закон і пристосувати його до нових реалій. І ось 2021-го, як тільки оприлюднили запропоновані зміни до Конституції, по всій країні розпочалися широкі дискусії.

– Всенародне обговорення проекту Конституції – унікальна форма діалогу влади з народом, – вважає Дмитро Воронюк. - На першому етапі в процесі дискусій ми порушували найгостріші питання, щоб зрозуміти, які необхідно виробити норми, щоб Основний закон набув форми сучасного, унікального документа, який відповідає більшості вимог громадянина Республіки Білорусь. І це вийшло. Другий етап настав після Всебілоруських народних зборів, коли було створено конституційні комісії, які безпосередньо працюють над юридичними аспектами змін та доповнень до проекту. Проводилися сотні зустрічей за його підсумками, дуже багато надходило найрізноманітніших пропозицій, у тому числі і від молоді. Можна впевнено сказати, що документ пройшов серйозну перевірку народом і в ньому вивірено кожне слово, кожна новела.

Всі питання почуті

На думку сенатора, громадянська активність досить висока і практично кожен з учасників широкомасштабної дискусії має що сказати з приводу запропонованих нововведень. Інша річ, що не всі ці побажання корелюють саме із Основним законом країни.

- Скажімо, виникали у розмові теми, що стосуються досить вузьких сфер, наприклад, ЖКГ, будівництва, екології. Це, безумовно, дуже важливі питання, вони регулюються нормативно-правовими актами меншої юридичної сили чи документами місцевої влади. Усі ці пропозиції не пішли убік, про них знають і керівники місцевих виконавчих, розпорядчих органів, губернатори, представники уряду та депутати. Запитання озвучені, багато хто з них уже вирішений, а під інші готується нормативно-правова база, - підсумував член Ради Республіки.

І повинен, і зобов'язаний

Сенатор акцентував увагу на тому, що у багатьох статтях Основного закону чітко прописані не лише наші права, а й обов'язки. Наприклад, у ст. 21 говориться, що кожен має проявляти соціальну відповідальність, робити посильний внесок у розвиток суспільства і держави, а стаття 32 нагадує, що батьки зобов'язані виховувати дітей, готувати до суспільно корисної праці, прищеплювати повагу до історичних національних традицій Білорусі.

- Слова "зобов'язані", "мають", звичайно ж, деяких турбують. Запитують, а може, нас якимось чином каратимуть за недотримання норм закону. Конституція - той документ, що у ієрархії нормативно-правових актів займає чільну роль. Безумовно, після його прийняття будуть розроблені інші уточнюючі правові акти, а дані новели змушують нас загалом замислюватися над тим, як зберегти сильну та процвітаючу Білорусь, - розмірковує Дмитро Воронюк. - Так, ми будуємо соціально-орієнтовану державу, але що ми самі робимо для того, щоб країна розвивалася? Деякі наші громадяни звикли до того, що їм усі мають, у тому числі й державу. Адже людині необхідно докласти власні сили і багато зробити для країни, а отже, і для себе, і для своєї сім'ї. До речі, у нашій Конституції встановлено, що турбота про дітей, їх виховання – рівне право та обов'язок батьків. На зустрічах, де були присутні навіть заслужені матері Білорусі, неодноразово говорилося, що батьки відповідають своїх дітей, що не можна перекладати виховання суто громадські інститути. Упевнений, що сім'я була, є і, мабуть, завжди буде найважливішим середовищем духовно-морального формування дитині, і Конституція теж це підкреслює.

Чи бути безкоштовною медициною?

Дмитро Воронюк нагадав, що на це питання вже докладно відповів Президент під час Послання до білоруського народу та Національних зборів. Білорусь зберігає курс на соціально орієнтовану державу, а отже, і в медицині також залишиться пункт про підтримку кожного громадянина, у тому числі й щодо надання безкоштовної медичної допомоги.- Важливо тепер дотриматися цієї межі, зрозуміти, які стандарти охорони здоров'я надає вітчизняна медицина, а що необхідно робити громадянам безпосередньо для збереження та зміцнення власного здоров'я, - каже він. - Держава створила всі умови: посилилася профілактика, пропагується здоровий спосіб життя, по всій країні відкрито багато різних спортивних споруд, гуртків, секцій, причому як безкоштовних, так і платних. Проте слід зважити ще й на той факт, що фізичне здоров'я наполовину залежить від способу життя, куди входить і характер харчування людини. Сьогодні вся інформація є доступною. Просто не потрібно бути лінивим, треба стежити за собою, виховувати самодисципліну. Варто докласти старанність, старання, проявити активність, ініціативу, тоді і самопочуття, і сімейні стосунки, і кар'єра – все буде гаразд.

Молодь лише "за"!

На зустрічах великий інтерес у молоді, за словами сенатора, викликала стаття 28, де держава створює умови для захисту персональних даних та безпеки особи, суспільства при їх використанні.

- Юнаки та дівчата вже давно, ще на попередніх наших зустрічах, говорили про те, що інформаційна безпека має бути відображена у низці нормативно-правових актів. І те, що сьогодні кожен громадянин може розраховувати на те, що його дані будуть захищені, є дуже серйозною підмогою. Держава, до речі, бере тут на себе також велику відповідальність. А ось стаття 32 повністю виділено під молодь. У ній йдеться про те, що держава сприяє розвитку молоді і одночасно нагадує їй, щоб не сиділа на місці, що потрібно докласти максимум зусиль, щоб досягти всього того, про що вона мріє. Звичайно ж, юнаків та дівчат зацікавила стаття 54 про прояв патріотизму, збереження історичної пам'яті. Кожен має замислитися: так, є права, обов'язки, але є обов'язок, а це свято, це те, що дозволяє і дає собі сили рухатися далі. Бачу, що наша молодь підтримує всі ці ідеї, що об'єднують суспільство, більш того, вона готова виявляти патріотизм у конкретних справах. А що таке патріотизм? Це насамперед любов до своєї Батьківщини, повага до старших, дотримання норм та правил життя, готовність подати руку допомоги. Одним словом, це всі наші добрі справи на благо країни та людей, – резюмував Дмитро Воронюк.

Олена МИКОЛАЄВА,

газета "7 Днів".

bbabo.Net