Росія (bbabo.net), - Щорічно Крим втрачає воду. У морі, водойми та грунт скидають близько 100 мільйонів кубометрів погано очищених каналізаційних стоків, які б піти на потреби сільського господарства. Тим часом, вже кілька років вчені пропонують державі технологію, яка могла б повернути ці мільйони кубометрів в обіг.

У курортному селищі Миколаївка 500 місцевих жителів підписали звернення з вимогою переглянути проект реконструкції каналізаційних очисних споруд (КОС). Головне, що не влаштовує кримчан, це скидання очищених стічних вод у море.

Локальні КОС у селищі стоять з 1976 року, тоді ж був передбачений глибоководний випуск каналізаційної труби в акваторію, але вже чверть століття як він не працює. Вода залишається у ставку-накопичувачі.

- 25 років нічого не скидали в море, і ми всім відпочиваючим говорили: приїжджайте до нас, у нас чисте море. А тепер що ми маємо говорити? - дивується член селищної ініціативної групи Олександр Дніпровий. - У нас у селищі великий парк розбили, а поливати його нема чим. Люди готові городи цією водою поливати. У сучасній ситуації скидати прісну воду в море просто безгосподарно.

Ситуація у Миколаївці типова. У всіх приморських містах та селищах Криму працюють КОС, збудовані ще у минулому столітті. Протягом 2022-2024 років 24 їх капітально реконструюють або відбудують заново. Проте стоки, як і раніше, скидатимуть у море.

- Справа в тому, що ми як науковці навіть не знаємо, чищення води якого рівня закладено у цих проектах, - каже співробітник НДІ сільського господарства Криму та інституту водних проблем РАН Микола Іванютін. - Цілком можливо, що й у нових спорудах вода буде непридатна для поливу.

Річний обсяг стічних вод півострова становить 120-150 мільйонів кубометрів. Лише 25 мільйонів із них використовують для поливу сільгоспкультур. У Керчі, наприклад, стоки спрямовують у мілководне Азовське море, де немає "мертвого шару", як у чорноморському басейні. При цьому вчені Криму вже кілька років пропонують запровадити унікальну технологію, яка могла б за порівняно невеликих витрат повернути стічні води до господарського обігу. Ноу-хау не замінює, а доповнює існуючі КОС, видаляючи зі стоків після первинного очищення нітрати, сульфати, хлориди та інші небезпечні сполуки. Після цього вода повністю придатна для сільськогосподарського поливу без шкоди для екології та здоров'я. У такій воді чудово живуть та розмножуються риби.

- Наша розробка ґрунтується на використанні біокермічних гранул. Вода очищується у процесі життєдіяльності бактерій, – розповів кандидат біологічних наук Володимир Подопригора. - Умовно кажучи, наш очисний ставок – це великий біореактор. У різних зонах, як у клапанах серця, у процесі життєдіяльності бактерій відбуваються біохімічні процеси, а вода, як кров у людському організмі, циркулює між цими відділами.

У кожній зоні реактора живе свій тип бактерій - аеробні та анаеробні. Разом вони дозволяють розкладати органічні речовини, що містяться у воді, до азоту. Керує всім процесом автоматика. Технологія успішно запроваджується приватним бізнесом вже близько 10 років.

- Ми продаємо відпрацьовану кримськими вченими технологію біоочищення ставків, вже чимало таких проектів реалізовано на Південному березі півострова, у Сімферополі, Бахчисараї, Севастополі, - каже директор компанії "Н2О" Віталій Калінін. - Перевага її у тому, що вона не потребує подальшого обслуговування. Монтується система труб та насосів, біокерамічні гранули вносяться один раз, а фільтром є саме дно ставка. Якийсь хімії, змінних картриджів немає: зробив і все. Але на очисних спорудах ми її не відпрацьовували.

На жаль, до впровадження технології на очисних спорудах Криму справа не дійшла, хоча ідея неодноразово обговорювалася. Реалізувати пілотний проект передбачалося на КОС Первомайського району та у селищі Оленівка Чорноморського району. При проектуванні реконструкції набережної Сімферополя хотіли передбачити три ставки-очисники для поливу паркових зон.

– Проект навіть пройшов громадські слухання, але потім змінився мер, і в кінцевий варіант реконструкції набережної ставки-очисники так і не потрапили, – згадує Володимир Подопригора.

Нині у Криму 130 очисних каналізаційних станцій. Понад 100 із них щодо невеликого обсягу. У авторів технології готовий проект для селища із пропускною спроможністю 1000 кубометрів стоків на добу.

– Насамперед, потрібна політична воля, – каже Володимир Подопригора.

На рівні муніципальної влади її немає, тому всі спроби впровадити інновації виявилися марними. Вчені сподіваються, що проект доочистки зацікавить главу республіки, і Крим зможе реалізувати хоча б один пілотний проект у комунальному господарстві.

Поки що жителі Миколаївки мають намір боротися за своє майбутнє. Вони зацікавлені в очисних спорудах у селищі, але наполягають на збереженні та використанні у господарському обороті очищених стоків. Зайвої води вони не мають.

Тим часом

У міністерстві житлово-комунального господарства Криму повідомили, що не є замовниками КОС Миколаївки та інших аналогічних об'єктів, тому не володіють інформацією ні про технічні параметри станцій, ні про можливість застосування очищеної там води для комунальних потреб.

У міністерстві екології та природних ресурсів пояснили, що питання роботи комунального господарства (у тому числі водовідведення) не належать до їхньої компетенції. За даними відомства, у 2021 році в акваторії Чорного та Азовського морів не зареєстровані аварії, які могли б призвести до великого розливу стоків та забруднення. Контроль якості очищення прийнятих стічних вод здійснюється акредитованими лабораторіями ресурсопостачальних організацій. Додатково якість очищення стоків періодично контролюється міжрегіональним управлінням Росспоживнагляду. Екологічну експертизу проектів КОС проводить Федеральна служба з нагляду у сфері природокористування.

bbabo.Net