Росія (bbabo.net), - Минулого тижня по всій країні пройшли пам'ятні заходи на честь повного звільнення Ленінграда від фашистської блокади. Тривала вона 872 дні і завершилася 27 січня 1944 року. Спеціально до цієї дати геленджицький завод "Хліб-сервіс" провів "патріотичну акцію" - почав випікати "блокадний хліб".

Проте добру ініціативу оцінили не всі: городян обурило, що маленький чорний шматочок вагою 125 грамів планувалося продавати в магазинах за... 52 рублі, тобто як сувенір-символ, що коштує дорожче за звичайний буханець.

"Наші технологи відновили рецептуру хліба, який їли ленінградці в ті непрості часи. Придбати "блокадний хліб" можна буде у будь-якому магазині нашої фірмової мережі. Кількість обмежена, акція триватиме до 27 січня включно", - анонсувало керівництво хлібозаводу в офіційному акаунті в Instagram.

Маркетинговий хід викликав серйозні суперечки. Місцеві жителі та відвідувачі соцмереж не забули помітити, що справжній шматочок хліба тоді коштував не одне людське життя, а тому неприпустимо "робити з історичної пам'яті бренд". "Це дуже, дуже дорогий хліб! І в нього немає ціни. Це має залишитися символом блокади. І, напевно, роздавати його доречно лише 27 січня, саме у День пам'яті", - висловила спільну думку одна з юристів.

Горожан обурило, що чорний шматочок вагою 125 грам вирішили продавати в магазинах за... 52 рублі

До речі, у Музеї оборони та блокади Ленінграда чи не найбільший інтерес у відвідувачів викликає довгастий аркуш тонкого паперу з відрізними талонами. У кожному з квадратиків – цифри та одне слово: "хліб". Містяни почали отримувати такі картки з 18 липня 1941 року. Робітникам, наприклад, потрібно було по 800 грамів хліба на день. Але вже на початок вересня норми стали скоротити. Усього понижень було п'ять. Причому рецептура хліба змінювалася майже щодня. І коли постачання продовольства в місто повністю припинилося, то фахівці почали шукати інгредієнти, що заміняють, багато з яких важко навіть назвати їстівними.

За інформацією Центру гігієнічної освіти населення Росспоживнагляду, в цеглі блокадного хліба житнє шпалерне борошно становило 75 відсотків, інше - харчова целюлоза з макухою (20 відсотків), шпалерний пил, хвоя.

Звичайно, хлібний пайок у Геленджику лише наблизили до оригіналу. За словами співробітників заводу, з метою безпеки замість неїстівних домішок вони використовували висівки та житнє обдирне борошно, а також воду та сіль. Саме за рахунок великої кількості висівків хліб нагадує цей чорний щільний м'якуш. Ідея включити його до асортименту торговельної мережі виникла після "прохань жителів та гостей, які хотіли принести його додому своїм дітям".

Втім, хліб так і не надійшов у продаж. Прислухавшись до відгуків користувачів, керівництво розпорядилося безкоштовно роздати більше тисячі пайок усім охочим на центральній площі міста, тим самим поставивши крапку у скандалі.

Пряма мова

Світлана Мінц, доктор історичних наук, професор Кубанського державного університету:

- Ініціатива колективу Геленджицького хлібозаводу заслуговує на повагу. Але й заперечення громадян справедливі. Організаторів підвела не дуже вміла подача патріотичної акції. Якби вони широко розрекламували її історичний характер і позначили, на які цілі піде прибуток від продажу "блокадного хліба", люди охоче вносили б свої 52 рублі. Вони робили б і більші пожертвування. Думаю, підказати організаторам, що патріотична акція та маркетинговий хід не одне й те саме, мала б адміністрація міста.

bbabo.Net