Bbabo NET

Суспільство Новини

Майже п’ять років у країні існує кадровий голод у текстильній промисловості

Слівен, 2 лютого (bbabo.net)

Слівенський ПТУ навчає 360 учнів з 23 населених пунктів за спеціальностями «Дизайн моди», «Дизайн, моделювання та технологія текстильного одягу», «Комп’ютерне проектування та візерунок тканих або трикотажних поверхневих виробів», «Прядильне виробництво», «Ткацьке виробництво», «В'язальне виробництво», «Оздоблювальна, фарбувальна та поліграфічна продукція». Деякі класи є подвійними, студенти навчаються в реальному робочому середовищі. Школа – єдина в країні, яка готує учнів за текстильними спеціальностями, які охороняються – ткацтво, зрада, в’язання, оздоблення та фарбування. Вища школа тісно співпрацює з італійським підприємцем з болгарським паспортом Едоардо Мірольо.

Про актуальні виклики професійно-технічної освіти йшлося на триденному форумі в Слівені з 19 по 22 січня, організованому НАУМом, у якому взяли участь представники професійно-технічних навчальних закладів країни, розповіла Даніела Караманова. НАУМ має 30 професійних вузів, серед яких текстиль, одяг, дизайн одягу, інженерія, технології, екологія, хімічна та легка промисловість, вироби зі шкіри. Навчання студентів пов’язане з усіма аспектами модного одягу – від дизайну та виробництва тканин та одягу до бачення, створеного за допомогою аксесуарів, макіяжу та зачіски. Важливою темою був зв'язок ПТНЗ з роботодавцями, метою якого була реалізація учнів на ринку праці. Також були присутні представники роботодавців та галузевих організацій з Софії, Русе, Пловдива та інших.

План прийому в Слівенську середню школу пов’язаний із потребою в кадрах та заявкою від текстильної фабрики Miroglio, зазначив директор школи. У Слівені, відомому своїми багатовіковими традиціями в текстильній промисловості, є багато інших компаній, які займаються текстилем. Але випускників мало, і школа не може задовольнити запит роботодавців, зазначила вона. Великий попит на кадри для кравецьких компаній у Русе, де це найбільший кластер підприємств галузі, стало відомо на засіданні НАУМ.

На запитання, чи професійно реалізуються випускники вищої школи після закінчення навчання, Даніела Караманова відповіла, що останнім часом мало хто йде працювати в компанії. Частина з них кидає школу, дуже невелика частина продовжує навчання у вищих навчальних закладах, а більшість виїжджає за кордон, де не працює за фахом.

За її словами, як привід працевлаштуватися за кордоном діти вказують на вищу оплату праці. Також цікавляться умовами праці та вказують на неприпустимість роботи в три зміни.

На конференції були представлені підручники, затверджені Міністерством освіти і науки (МОН), написані колективами ПТНЗ та ВНЗ за участю роботодавців. «Це було важливо для всіх, тому що підручники, які викладали наші вчителі, були дуже застарілими – 1994 рік був останнім», – сказала Караманова. Вона зазначила, що нові підручники вже можна використовувати і будуть опубліковані на сайті МОН як електронні підручники.

На зустрічі також прокоментували нові постанови та правила, за якими випускатимуться учні професійно-технічних навчальних закладів. Вперше цього року, окрім Державного іспиту зрілості (ДЗІ) з БЕЛ, другий ДЗІ буде з теорії та практики професії.

Як корисний обмін досвідом та приклад передових практик із зустрічі НАУМ Даніела Караманова відзначила реалізовані STEM-центри в Русе та Попово, пов’язані з конструюванням, моделюванням та технологією одягу. Такий проект має розробити Слівенська середня школа текстилю.

Майже п’ять років у країні існує кадровий голод у текстильній промисловості