Важко подолати те, що ви вважаєте своєю слабкістю. Вісут Понніміт, карикатурист, аніматор, художник і музикант, який відомий своїм веселим і милим персонажем дівчини Мамуанг (у перекладі манго), не любить малювати, тому що вважає, що йому це погано вдається.
Коли Вісут був студентом університету, викладач мистецтва розкритикував його картини і сказав, що він не повинен працювати в галузі. Його картини були виставлені на дошці оголошень як поганий приклад. Був момент, коли Вісут хотів кинути навчання, але завдяки своїй матері, яка заохочувала його продовжувати, він вирішив докласти свою енергію до малювання мультфільмів та гри на музичних інструментах.
З 2003 по 2005 рік Вісут перебував у Японії для вивчення японської мови. Завдяки своїм чудовим героям мультфільмів він отримав можливість працювати в японських видавничих компаніях, таких як Shinchosa і Shogakukan. Його серія манги Blanco була опублікована в японському журналі Ikki Comics з 2007 по 2010 рік. Його персонаж Мамуанг і серія HeSheIt популярні як у Таїланді, так і в Японії.
Нещодавно Вісут кинув виклик собі написати малюнок для своєї персональної виставки «Uoy Ma I» — читається як «I Am You» — на виставці в River City Bangkok. На виставці представлений Мамуанг у картинах, ілюстраціях та скульптурах. Вісут зізнався, що боявся малювати, але він намагався подолати свій страх і врешті-решт створив величезну картину Мамуанга.
Лайф поговорив з Вісутом про концепцію «Уой Ма І», його страх перед живописом та його досвід в Японії.
Як ви залишилися позитивними після критики з боку викладача мистецтва?
Я збирався кидати, але мама змусила мене звернутися до агентства, щоб навчатися за кордоном. Проте процес був складним. Я не міг одразу виїхати, тому мама закликала мене закінчити навчання в Таїланді. Потім я вирішив зосередити свою енергію на заняттях, які не оцінював і не оцінював викладач, наприклад, малювання мультфільмів та гра на музичних інструментах. Зробивши це, я отримав позитивний відгук.
Як ви придумали виставку для своєї анімації HeSheIt в Японії?
Я бачив кафе з листівками, створеними інді-творцями. Ці листівки рекламували різноманітні заходи, такі як майстерні з виготовлення м’яких іграшок, майстерні садівництва та музичні виступи. Я також вирішив створити листівки і запитав персонал, чи можу я залишити їх там. Кожна листівка містила інформацію про епізод мого комікса HeSheIt, вхідний внесок, дату та місце моєї анімаційної виставки. Потім я орендував ресторан у Кіото, щоб виставити анімацію. Дев’яносто людей заплатили ¥5000 кожен, щоб відвідати мою першу виставку.
Як вам прийшла в голову ідея виступати на фортепіано чи гітарі під час показу анімації?
Після кількох виставок я хотів показати новий епізод своєї анімації в Токіо, але мені це не вдалося. Тому я вирішив показати мультфільми у вигляді слайдів і спробував записати фонову музику на комп’ютер, але це не вдалося. На щастя, на місці було фортепіано, тому я вирішив зіграти на ньому під час показу останнього епізоду анімації. Глядачі відповіли, що їм це сподобалося, тому я зараз граю на музичному інструменті, коли показую анімацію.
Чому японські читачі цікавляться вашими коміксами?
Я точно не знаю, але якщо б мені довелося здогадуватися, я думаю, що японські художники манги добре малюють, і їхні роботи досконалі й акуратні, але в моїх персонажів немає ідеальних ліній, які можуть дати японським читачам більш розслаблене відчуття. Мої герої мультфільмів не круті чи шикарні, але вони дарують читачам інші атмосфери та відчуття від звичайного стилю японської манги.
Чи є різниця між роботою в Японії та Таїланді?
Мій досвід роботи в Японії включав роботу з невеликими брендами, незалежними художниками та галереями, але в Таїланді я працював з більшими брендами. Я не егоїст. Якщо клієнт каже мені змінити роботу, у мене з цим немає проблем. В Японії я створив обкладинку компакт-диска, на якій був зображений чоловік, який грає на гітарі. Його мізинець був захований за гітарою, і мені сказали завершити образ. Якщо ні, об’єднання інвалідів може подати скаргу. Я був здивований, почувши це, але не проти це зробити.
Чи був тиск у Японії?
На роботі не було тиску, тому що я не робив нічого, з чим не міг би впоратися. Я був радий, що японці читали мою роботу. Найважче в Японії для мене було підключитися до Інтернету. Чоловік, який прийшов підключити Інтернет, говорив офіційною мовою. Коли я попросив його пояснити, що він мав на увазі, він розсердився на мене. Він намагався приховати свій гнів, але я побачив його вираз обличчя, коли дивився вниз, щоб побачити документ. Його вираз швидко змінився, коли я підвів очі. Я злякався його претензійності.
Яка концепція виставки «Уой Ма І»?Незважаючи на те, що люди живуть в одному світі, у людей різні погляди. Хоча деякі люди почуваються нещасними, деякі почуваються добре. «Uoy Ma I» означає «Я — ти», або я той, кого ви бачите. Це як дивитися в дзеркало. Я інтерпретував концепцію у візуальний вигляд, використовуючи дзеркало та відображення в ньому.
Чи були якісь труднощі під час роботи над цією виставкою?
Завданням було створення картин. Минуло 15 років, як я зробив велику картину для виставки. Я був у жаху, коли працював над нею, тому що це нагадало мені критику того університетського викладача. Тим не менш, я намагався протистояти своєму страху, бо більше не хотів тікати. Після того, як малюнки були завершені, мені стало краще.
Що найкраще в тому, щоб бути карикатуристом?
Японська читачка, яка понад годину чекала в черзі на мій автограф, розповіла мені, що її мати, яку госпіталізували, одужала після прочитання книги про Мамуанга. Крім того, багато людей підходили до мене і дякували. Я думаю, що Мамуанг допоміг їм почуватися краще.
Яке послання ви маєте для початківців художників, які, можливо, зазнали негативних коментарів, як і ви?
Коли я виступав на концерті в школі, то іноді бачив на дошці оголошень ілюстрації чи картини. Поруч із малюнками класу А були виставлені малюнки класу F, щоб принизити учнів. Я дуже хочу сказати учням, які малюють клас F, не вірте в судження однієї людини і не дозволяйте цьому завдати вам болю чи зруйнувати вашу мрію. Життя буде більше, ніж це.
Що ви порадите молодим людям, які хочуть працювати за кордоном?
Немає формули успіху. Нові покоління мають бути впевненими в собі та отримувати задоволення від того, щоб робити щось. Вони повинні намагатися робити все, що їм заманеться, доки це не створює для них неприємностей.
"Uoy Ma I" працює в RCB Galleria 2, River City Bangkok, до 28 лютого. Вхід безкоштовний. Відвідайте facebook.com/RiverCityBangkok або зателефонуйте за номером 02-237-0077/8 для отримання додаткової інформації.
bbabo.Net