Росіянин отримав 17 років колонії за вбивство дружини та її коханця і подав апеляцію, стверджуючи, що він перебував у стані афекту через «аморальну поведінку» дружини. Верховний суд не став скорочувати термін, але визнав, що «аморальна поведінка» може вважатися пом'якшувальною обставиною. Як пояснили юристи, на практиці таких випадків багато, а рішення ЗС — правильне. Психолог зазначив, що якби дружина не привела нового співмешканця в будинок, то, найімовірніше, вбивства не сталося б.

Зарізав дружину та коханця

Верховний суд РФ розглянув скаргу чоловіка, засудженого на 17 років позбавлення волі за вбивство дружини та її коханця. Злочинець просив провести додаткову судово-психіатричну експертизу, стверджуючи, що вбивство він скоїв у стані фізіологічного афекту.

Як мовиться на правовому порталі РАПСІ, провини у скоєному засуджений не заперечував — він зізнався, що зарізав дружину та її знайомого, але наполягав на психічному помутнінні, на яке його нібито спровокувала поведінка дружини.

Висновок комплексної судової психолого-психіатричної експертизи показало протилежне: у момент злочину чоловік не перебував у стані фізіологічного афекту або будь-якого емоційного стану, який вплинув на його свідомість і поведінку.

«Ситуація, що склалася, не представлялася йому як суб'єктивно безвихідна, а його дії не відбувалися на тлі вираженої емоційної напруги/збудження, вважають фахівці. Навпаки, вони вказали, що поведінка обвинуваченого була впорядкованою, послідовною та цілеспрямованою», — йдеться у повідомленні.

Адвокат убивці намагався надати суду незалежну експертизу, згідно з якою його клієнт був у неосудному стані, але її не взяли до уваги.

«Аморальність поведінки потерпілої»

Водночас суд знайшов у справі кілька пом'якшуючих обставин. Зокрема, ними були визнані: явка з повинною, активне сприяння розкриттю та розслідуванню злочину,

а також «аморальність поведінки» потерпілої, яка стала приводом для злочину.

«Визнаючи як пом'якшувальну обставину аморальність поведінки потерпілої, суд обґрунтовано виходив із того, що вона була одружена з засудженим, який заперечував проти розлучення. Незважаючи на відсутність у (засудженого) стану афекту, сам собою факт знаходження у квартирі іншого чоловіка за вказаних у вироку обставин є приводом для скоєння ним злочину на ґрунті ревнощів, образи та особистої неприязні до потерпілих», — йдеться у ухвалі суду.

Проте ВС не знайшов підстав вважати призначене покарання надмірно суворим. У зв’язку з цим Судова колегія визначила: вирок залишити без зміни, а касаційну скаргу — без задоволення.

Вбивство у помутнінні

Юристи, опитані, підтримують рішення Верховного суду вважати пом'якшувальною обставиною провокаційну поведінку жертв. Таких випадків чимало, уточнив адвокат у кримінальних справах Максим Калінов.

«Подібні прецеденти були, є і будуть. Те, що суд визнав обставину того, що засудженому чоловіка завдавала моральних страждань своєю поведінкою і це було визнано пом'якшувальною обставиною, — на мою думку, будь-який суд виніс би таке саме рішення», — зазначив він.

Люди, що беруть участь у шлюборозлучному процесі, як правило, перебувають у нестабільному морально-психологічному стані по відношенню один до одного. Тобто в ситуації, коли конструктив у вирішенні сімейних розбіжностей є рідкістю, додав керуючий партнер AVG Legal адвокат Олексій Гавришев.

«У зв'язку з чим очевидно, що злочини, які скоюються на ґрунті ревнощів, як правило, не відповідають ознакам умисних злочинів і відбуваються на тлі короткочасних помутнінь. Звичайно ж, суди, досліджуючи кожен злочин індивідуально, беруть до уваги подібні обставини, піддають їх аналізу та на підставі результату беруть їх як пом'якшувальні обставини або не беруть», — пояснив юрист.

За словами Калінова, перелік пом'якшуючих обставин у кримінальному кодексі не вичерпний — суд може визнати будь-який додатковий факт як пом'якшувальний.

Але це не означає, що пом'якшувальна обставина є підставою для визнання людини, яка перебуває у стані афекту. У стану афекту, на відміну пом'якшуючих обставин, є кілька первинних і явних ознак: сильна слабкість відразу після скоєння злочину, пітливість, і навіть сплутаність свідомості.

Застрягають у ревнощі

Психолог, доктор наук Андрій Зберовський пояснив, що в психології є поняття особливого цинізму — це може бути як поведінка вбивці, так і його жертви щодо нього.«Якщо, наприклад, жінка була у шлюбі і зустрічалася зі своїм коханцем на території їхньої спільної квартири, знайомила його зі своїми дітьми — це все може бути психотравмуючими обставинами, тобто факторами, які дестабілізують психіку людини.

Ніяк не виправдовую те, що сталося, але з погляду психології жінка робила щось, що могло викликати особливе роздратування. Це може сприйматися як психотравмуючі дії і вважатися пом'якшувальною обставиною», — розповів психолог.

За його словами, засуджений, найімовірніше, не хотів нікого вбивати, але те, що сталося за кілька хвилин до спалаху гніву, могло викликати додаткову жорстокість.

«Ревниві люди можуть вбивати або калічувати близьких навіть через роки після розлучення — вони застрягнуть у цій ситуації. Найчастіше після роз'їзду по різних місцях проживання багато хто заспокоюється, і в цьому випадку він, швидше за все, не вбив би їх, якби вони вже не жили разом», — сказав Зберовський.

bbabo.Net