921 року хан Алмуш, правитель Волзької Булгарії, відправив посольство до Багдада. Для чого? Які думки тоді переслідували булгарського правителя? Він шукав підтримки могутнього Багдадського халіфату у боротьбі з хозарами, які сповідували юдаїзм. Саме через рік до міста Болгар, що був тоді столицею держави, прибуло посольство у відповідь багдадського халіфа. Халіф планував посилити не лише вплив ісламу в країнах Східної Європи, а й свої політичні позиції, а також отримати від спілки з правителем булгар вигідні торгові відносини.

Серед делегатів був і секретар посольства Ахмад ібн Фадлан, який задокументував одну з найважливіших подій історії російських мусульман. Саме завдяки його дорожнім нотаткам нам стали відомі подробиці місії багдадського посольства, а також особливості життя волзьких булгар у той час. Варто також зазначити, що в арабському світі його записки набули великої популярності: там містилися докладні описи дивовижних звичаїв та побуту булгар та інших східноєвропейських племен.

І ось сьогодні художники, вчені, дослідники, історики, етнографи і просто цікавляться історією та культурою ісламу, наново відкривають для себе «Записку» Ібн Фадлана. Так, у стінах Галереї сучасного мистецтва у Казані художник Рінат Міннебаєв представив свій мистецький проект «Подорож Ібн Фадлана на річку Ітіль». Проект наданий партнером музею - Фондом Марджані (Москва).

Автор у роботі використав та надихався документально-історичними записами, які залишив секретар багдадського посольства Ахмад ібн Фадлан, де розповів про велику подію в історії Східної Європи – офіційне прийняття у 922 році ісламу у Волзькій Булгарії. Примітно, що всі картини були створені з підручних матеріалів, наданих удосталь самою природою.

У своїй графічній серії художник фантазує з приводу прочитаного з огляду на досвід побаченого у власних подорожах та археологічних експедиціях – Урал, Волга, Хакасія, Тува, Казахстан, Киргизія, Монголія тощо. В умовно-знаковій формі автор проекту пов'язує погляди Ібн Фадлана, який жив у X столітті, та художника, нашого сучасника, який живе у XXI столітті, на історію Євразійського простору.

Пліч-о-пліч з автентичним прочитанням історії ісламу в Росії сусідять роботи Баки Урманче, татарського живописця, скульптора, графіка, фотографа. Дослідникам і поціновувачам творчості Урманче відомо, що в його архіві збереглася скопійована ним та підготовлена ​​до друку татарською мовою «Записка» Ахмада ібн Фадлана.

Татарським читачам про Ібн Фадлана одним із перших повідомив учений-просвітитель і релігійний діяч Різаетдін Фахретдін, який на початку XX століття переклав текст «Записки» татарською мовою. Рукопис не був виданий і зберігався в архіві Духовного управління мусульман СРСР в Уфі. У 1967 році рукопис було передано до архіву Інституту мови, літератури та історії Башкирської філії Академії наук СРСР.

Сам Урманче з дитинства цікавився історією Булгарії. Будучи зрілим художником, він почав працювати над темою «Приїзд Ібн Фадлана до Булгар». У пошуках матеріалів для втілення у життя своєї ідеї він знайшов рукопис Фахретдіна. Оцінивши значущість роботи та бажаючи показати внесок Фахретдіна у розвиток татарської історичної науки, він підготував її до друку.

Взагалі ж перші відомості про подорож Ібн Фадлана до Булгарії та про його «Записку» у друкованій версії були у збірці арабського географа та енциклопедиста Якута ал-Хамаві. У 1923 році в іранському місті Мешхед, в бібліотеці імама Різи, татаро-башкирський учений Ахмад Закі Валіді знайшов список «Записки» Ібн Фадлана, який претендує на звання найповнішого варіанту. Рукопис відноситься до XIII століття.

Урманче ж своєю роботою хотів показати, що татарською мовою текст Ібн Фадлана, включений до творів арабського мандрівника, географа та історика Якута ал-Хамаві, вперше переклав саме Фахретдін. На жаль, за життя Урманче цей текст так і не було оприлюднено, рукопис зберігся в його особистому архіві. До 1100-річчя ухвалення ісламу Державний музей образотворчих мистецтв Республіки Татарстан видав його рукопис.

В експозиції представлені «Записка» Ібн Фадлана татарською мовою в перекладі Різаетдіна Фахретдіна, з докладними коментарями, перекладом арабських і перських слів на татарську мову, з примітками та питаннями Бакі Урманче, які він фіксував на полях рукопису Фахретдіна.

bbabo.Net