Напередодні розгляду по суті позову прокуратури Москви про ліквідацію правозахисного центру (ПЦ) «Меморіал» (внесений до реєстру іноагентів; засідання Мосміськсуду призначено на 23 грудня) Роскомнагляд та Мін'юст у відповідь на запит вперше пояснили свої претензії до ПЦ, а також товариству «Міжнародний Меморіал» (визнаний іноагентом; його ліквідацію добивається Генпрокуратура). Головна претензія до НКО стосується порушення правил маркування матеріалів іноагенту. Юристи «Меморіалу» наполягали, що в законі правил маркування немає, і сперечалися в суді з представниками прокуратури про те, чи потрібне маркування в кожній публікації НКО в соцмережах чи достатньо помітити головну сторінку облікового запису. У Мін'юсті та Роскомнагляді вказали, що «однозначне» визначення маркування є у «п'ятому абзаці ч. 1 ст. 24» закону про НКО. Юристи, яких попросив вивчити зазначений абзац, однозначно норми засумнівалися, але припустили, що її невизначеність і може бути пасткою для НКО.
Мосміськсуд 23 грудня має намір перейти до розгляду по суті позову міської прокуратури щодо ліквідації ПЦ «Меморіал»; процес за позовом Генпрокуратури про ліквідацію історико-просвітницького «Міжнародного Меморіалу» триватиме наступного вівторка, 28 грудня. В обох випадках прокуратура скаржиться на систематичне порушення НКО правил маркування матеріалів, що розповсюджуються — повідомлень в інтернеті, книг і навіть однієї настільної гри про історію СРСР. Прокуратура наполягає, що у ряді випадків «Меморіал» не ставив маркування або вдавався до довільних формулювань, наприклад, зазначає, що оскаржить рішення про визнання іноагентом. У ході попередніх слухань та розглядів у судах постало питання, чи дано в законі визначення «правильного» маркування, принаймні представники позивачів його не наводили. Так, 16 грудня суддя Мосміськсуду Михайло Казаков запитав прокурора: «Чи є якісь вимоги до маркування?». — «Ну, вона хоча б має бути!» - Відповів представник прокуратури. 14 грудня у Верховному суді прокурори кілька разів зазначали суду, що пред'явлені «Міжнародним Меморіалом» варіанти маркувань «не відповідають вимогам законодавства», але не могли уточнити, у чому полягає невідповідність. При цьому виникла суперечка про маркування матеріалів профілю в соцмережах: прокурори зазначали, що маркування (не відповідне, на їхню думку, законодавству) є на «стартовій сторінці», а подальші публікації «не супроводжуються». "Вимог до маркування кожного посту немає", - парирувала юрист "Меморіалу" Тетяна Глушкова.
Юристи «Меморіалу» неодноразово зазначали, що для НКО-іноагентів (закон про них прийнятий у 2012 році) правила маркування обмежуються вимогою вказувати статус організації. У цьому їхня відмінність від ЗМІ-іноагентів (відповідний реєстр ведеться з 2017 року): для них Роскомнагляд випустив окремий наказ, яким встановив дослівний зміст маркування (всього 24 слова), шрифт, місцезнаходження та інші технічні вимоги. Адвокат Марія Ейсмонт пояснювала в ході судових засідань за позовами про ліквідацію «Меморіалів», що надсилала адвокатські запити щодо правил маркування НКО-іноагентів до Генпрокуратури, Мін'юсту та Роскомнагляду, «але відомства не відповіли». Запити пані Ейсмонта долучені до матеріалів справ.
Роскомнагляд коментує свою позицію про регламент маркування «вперше з 2012 року», зазначає Тетяна Глушкова. На її думку, це «сигнал не тільки для "Меморіалів", а й для всіх НКО, що перебувають у реєстрі іноземних агентів» (зараз таких 76.— ): усіх їх, вважає юрист, можуть «завтра почати штрафувати і навіть ліквідувати за неправильну формулювання або недостатню видимість маркування».
Поки що такої судової практики немає, каже Андрій Кузьмін, старший партнер адвокатського бюро «Титов, Кузьмін та партнери». Ст. 24 закону про НКО не містить чіткого тексту маркування, вважає експерт, та зміст «п'ятого абзацу» ч. 1 ст. 24 «не передбачає наявності будь-якого чіткого формулювання — це має бути недвозначна вказівка на статус НКО-іноагента, необов'язково така, як встановили для ЗМІ-іноагентів». Поняття «розповсюдження» та «матеріал» ніяк не визначаються в даному випадку, зазначає пан Кузьмін, і в результаті контрольно-наглядові органи та суд можуть трактувати норму на власний розсуд, а це порушує принцип визначеності, «коли з формулювання закону має бути чітко зрозуміло зміст обов'язку».
У законі дійсно немає технічних вимог щодо розміщення маркування НКО-іноагентом, але її зміст прямо випливає з п'ятого абзацу ч. 1 ст. 24, вважає Сергій Демкін, радник із спеціальних проектів колегії адвокатів А1. Під поширенням передбачається «трансляція, публікація в ЗМІ, розміщення в мережі Інтернет на будь-якому сайті, роздача, згадка в будь-яких публічних виступах і навіть на лекціях», причому йдеться про кожен матеріал, а не тільки про титульну сторінку сайту або аккаунта в соцмережі . При цьому відсутність чітких правил маркування пан Демкін вважає «цілком логічним»: «Будь-який законодавчо прописаний алгоритм дасть змогу недобросовісним НКО використати всі можливі способи його обминути та формально не порушувати закон, головною метою якого є інформування населення про джерела фінансування діяльності таких НКО».
Перший заступник голови комітету Держдуми з держбудівництва та законодавства Юрій Синельщиков (КПРФ, обирається в Думу з 2011 року) розповів, що в Думі на його пам'яті ніколи не ставилося питання про точне формулювання та правила маркування матеріалів НКО-іноагентів. Тепер це питання, ймовірно, стане під час роботи над поправками до законодавства про іноагентів — роботу над ними планує, зокрема, розпочати Нюта Федермессер, яка входить до центрального штабу «Загальноросійського народного фронту» і на його з'їзді 21 грудня публічно заявила про намір стати свого роду «омбудсменом для НКО». Втім, за її словами, поки що вона збирається зосередитися на більш точному визначенні «політичної діяльності» НКО.
bbabo.Net