У Новосибірську затримали місцевих мешканок, які продавали з-під підлоги 35 кг незаконно видобутої чорної ікри та 100 кг м'яса осетрових. У середньому за рік обсяг нелегального ринку чорної ікри становить близько 150 тонн, тоді як законно видобувається лише трохи більше 50 тонн, повідомили у Спілці осетрівників. Споживання ікри, здобутої браконьєрським промислом, небезпечне для здоров'я, попереджають виробники: нелегали, як правило, не обробляють рибу належним чином і не дотримуються санітарних умов, через що в ній можуть бути паразити та шкідливі консерванти.

Контрабанда та незаконний вилов

У Росії загальний обсяг нелегального ринку чорний ікри щороку майже втричі перевищує обороти законного видобутку та продажу, констатував у бесіді з президент Союзу осетроводів Олександр Новіков.

«Досі обсяг чорного ринку досить великий. При цьому частина цього ринку браконьєрська ікра, яка була видобута у дикій природі. Частина — це продукція, яка надходить до нас контрабандою через кордон, наприклад із Китаю. Потім вона тут перефасовується та видається за російський продукт», — сказав він.

Браконьєрство з вилову осетрових порід для ікри з кожним роком почало зростати після 90-х років. За даними Росстату, в 2020 році в Росії вироблено майже 51 тонну чорної ікри, а імпортовано понад 13 тонн. На світовому ринку оборот цієї продукції становить від 350 до 450 тонн на рік.

«Браконьєрство розцвіло махровим кольором і нарощувало б обсяг ще сильніше, але на Каспії, де раніше найбільше добували ікру, майже не залишилося риби, її всю виловили браконьєри», - розповів експерт.

Зараз основними регіонами, в яких нелегально вбивають осетрових, стали Далекий Схід та Сибір — річки Амур, Олена, Об та Іртиш.

Ціни на чорну ікру за останні вісім років кардинально не зазнали змін — зростання становило лише близько 5%. "На все інше, на відміну від чорної ікри, [ціни] підвищилися в Росії: на червону, щучу ікру", - додав глава Союзу.

«Контролюють всі»

Методи з видобутку ікри у браконьєрів та офіційних виробників відрізняються. При вирощуванні риби на фермерському господарстві за нею здійснюється догляд, контроль якості утримання та здоров'я, що відстежує ветслужба, пояснив господар одного з таких підприємств Євген Наумов.

«Фермерське господарство — вирощуємо осетрів, загалом для цього нічого особливого не потрібне — обладнання та договір із ветслужбою. Якщо все є, то наперед. Ветеринари контролюють усі: умови вирощування, якість риби та її переміщення», - уточнив він.

Рибу на фермі культивують за технологією замкнутого циклу, тобто ікру запліднюють, вирощують мальки, які знову дають ікру.

Основним методом видобутку ікри на підприємствах вважається «дойка» - спосіб, у якому риба залишається жива. Після пологів осетрових оглядають і дають вітаміни. Крім цього, кожна риба на фермі має власний чіп, який вшивається в плавник, і він дозволяє не лише відстежити історію її «доїнок», а й визначити від якого осітра ікра у банку.

«В аквакультурі частина риби вбивається, а частина ні. Здебільшого, в Росії, велика частина риби не вбивається — ікра видобувається за життя, — наголосив Новіков. — Браконьєри ж зазвичай убивають рибу».

Бактерії, паразити та консерванти

Експерти зазначають, що ікра, куплена у підпільників, може серйозно нашкодити здоров'ю — добувають і зберігають її в антисанітарних умовах.

"Існує в основному дві проблеми: перша - вона виробляється в антисанітарних умовах як правило і там можуть бути будь-які бактерії: починаючи від кишкової палички та сальмонели і закінчуючи всім, що завгодно", - пояснив Новіков.

Експерти попереджають, що в рибі також можуть бути паразити. «Якщо риба виросла у диких умовах, то вона здорова, якщо немає у водоймі високого вмісту важких металів, паразитів. У цьому випадку небезпека вона може становити лише після смерті: у разі порушення транспортування чи зберігання», — уточнив Наумов.

Щоб надати зіпсованій ікрі товарного вигляду, зловмисники часто використовують небезпечні консерванти, які покращують смакові якості та продовжують термін її зберігання — але така практика є небезпечною для споживача.

«Через те, що вона виробляється ще в кустарних антисанітарних умовах, дуже часто використовують консерванти, які є небезпечними для здоров'я — вони посилюють смак, прибирають вади (присмаки — ), дають змогу зберігатися довше. Вони не можуть зберігати її за нормальних умов — ікрі потрібно -2°C…-4°C, тому й додають кінську дозу консервантів», — наголосив голова Спілки осетроводів.

Занесені до Червоної книги

надіслала запит до Федерального агентства з рибальства та її територіального відділення по Амурській області, де, як стверджують експерти, найбільше браконьєрів, щоб уточнити, як здійснюється нагляд за незаконним виловом та вбивством риби заради видобутку ікри. На момент публікації матеріалу відповіді не надійшло.

Загалом, згідно із законодавством, вилов осетрових видів здійснюється лише у науково-дослідних цілях та для штучного відтворення. Справа в тому, що деякі рідкісні види осетрових занесені до Червоної книги та їх вилову заборонено. Зокрема, це стосується амурського, атлантичного, російського, сахалінського, перського, сибірського осетрів, білуги, калуги, сахалінського тайменю, севрюги та шипа.

За статтею 256.1 КК РФ «Незаконні видобуток та оборот особливо цінних диких тварин і водних біологічних ресурсів, що належать до видів, занесених до Червоної книги Російської Федерації та (або) охороняється міжнародними договорами» передбачено позбавлення волі на строк до 4 років зі штрафом у розмірі до одного мільйона карбованців.

Якщо зловмисник убив цю рибу, щоб продати м'ясо або ікру, то покарання ще жорсткіше - позбавлення волі терміном до 5 років зі штрафом у розмірі до 1,5 млн рублів.

Браконьєри, які трапляються правоохоронцям, також зобов'язані відшкодувати завдані злочином збитки, які обчислюються за один примірник водного біологічного ресурсу незалежно від розміру та ваги. Так, калуга коштуватиме 269 259 рублів, а амурський осетр - 160 456 рублів.

bbabo.Net