Нещасний випадок у Фейсал-Чоук на Маргалла-роуд в Ісламабаді 26 грудня 1994 року коштував нам життя Парвіна Шакіра, найголовнішого жіночого голосу Пакистану в поезії урду. Неприємна погода не змогла завадити Шакір вийти до свого офісу, але вона не змогла туди дістатися. Її тіло було доставлено до будинку її боса Парвіна Кадіра Аги, старшого офіцера Федеральної податкової служби, на Базар-роуд (тепер відома як Бегум Сарфраз Ікбал-роуд) в G-6/4 для останніх ритуалів. Звістка про її смерть поширилася, як пожежа в джунглях. Незабаром її друзі, колеги та шанувальники зібралися в будинку пані Аги, щоб оплакувати її смерть. Відтоді пані Ага виявилася справжньою та щирою подругою пані Шакір, зібравши та очоливши групу друзів, щоб піклуватися про сина Парвін та її поетичну творчість.
Всього за кілька днів до її смерті її колонка про смерть була опублікована в Джанг, щоденній мові урду. Вона продемонструвала своє захоплення та любов до найголовнішого явища, через яке за один день має пройти кожна жива істота, але воно невідоме. Партиші, які вона згадувала у своїй колонці, були відображенням її внутрішньої похмурості – агонії самотності та фізичної самотності, часткової та упередженої поведінки та життєвого перетягування каната. Її колонки користувалися величезною популярністю серед читачів завдяки їх ритмічній плинності та поетичності.
Пані Ага була єдиною соціальною та професійною захистом для пані Шакір не лише в офісі, а й як гід і наставник у її розгубленості. За останні 27 років пані Ага довела, що щирий друг – це цінність. Вона зібрала інших друзів пані Шакір, щоб сформувати Parveen Shakir Trust (PST) у 1994 році, який мав дві основні цілі. По-перше, подбати про сина Мурада та її неопубліковані вірші. Пізніше PST започаткував щорічну премію Aks-e-Khushboo у 1996 році та опублікував дві найкращі книги поезії, щоб відзначити річницю її смерті. Кілька років тому церемонія вручення нагород перетворилася на повноцінний літературний фестиваль.
Віддана дружба – це справді надбання, завдяки якому відбуваються великі речі.
Триденний фестиваль було скорочено до одного дня, скоротивши сеанси та пропустивши деякі дуже важливі обговорення та запуски виключно через нестачу коштів, а не через СОП щодо COVID-19, хоча здебільшого вони спостерігалися. З різних міст на фестиваль приїхали видатні поети та письменники країни. Шанувальники та любителі літератури пані Шакір залишалися уважними в залі протягом 12-годинних марафонських сеансів.
Приємно спостерігати, як літературний фестиваль PST зростає до рівня. Це єдина щорічна літературна подія в приватному секторі країни, яка також відзначає та цінує хороші літературні твори престижними грошовими нагородами. В останні вихідні 2021 року вручили аж 14 нагород. Переможцями були поети Шазія Акбар, доктор Асад Насір, Рехман Фаріс, Шахін Аббас та автори оповідань Шоаїб Халік, Мухаммад Джаміль Ахтар, Тахіра Ікбал, доктор Шахіда Сардар, доктор Мухаммад Амін, Саїд Ахмед. Амджад Іслам Амджад був нагороджений життєвими досягненнями, а Мустансар Хусейн Тарар та Асгар Надім Саєд за найкращі книги.
Турецький учений і письменник д-р Давут Сахбаз отримав визнання за свою книгу «Мазхар уль-Іслам – життя, стиль і вибрані історії». Саме докторська робота автора в Університеті Анкари завершилася книгою. Його переклади оповідань Мазхара уль-Іслама були опубліковані в турецьких літературних журналах. Хороша новина полягає в тому, що багато турецьких вихідців цікавляться читанням, письмом і розумінням мови урду. Ми обмежені лише деякими перекладеними турецькими драматичними серіалами на урду. Наші національні літературні та культурні установи зміцнюватимуть літературні та культурні зв’язки з Туреччиною та іншими дружніми країнами регіону. Це також сприятиме двостороннім контактам між людьми та політичному взаєморозумінню.
bbabo.Net