Джессіка Селінджер розробляла високотехнологічний наколінний бандаж, що відслідковує потоки енергії, коли задумалася про більш фундаментальне питання. "Чому люди рухаються так, як вони рухаються?" - подумала аспірантка Пересувної лабораторії Університету Саймона Фрейзера.

Селінджер разом із головою лабораторії доктором Максом Донеланом використовувала наколінний бандаж для вивчення запрограмованості людського тіла на лінощі. Результати їхніх експериментів, опубліковані минулого тижня в журналі Current Biology, показують, що наші рухи, повсякденні і не тільки, піддаються постійному коригуванню з метою витратити на них якомога менше енергії.

Поки невідомо, розвивалася ця спроможність у людей протягом декількох тисяч років еволюції, або ж організм кожної особи навчається цього у процесі дорослішання. А може ми час від часу підхоплюємо її, як звичку, в інших людей.

bbabo.Net