Росія (bbabo.net), - Ось добре знайомий сюжет: "спортсмен міг взагалі не потрапити на Олімпіаду, але, незважаючи на всі труднощі, виступив і виграв медаль". Підходить багатьом. Тільки це не шаблон або стандартна схема, які приїдаються і не викликають жодної реакції у відповідь. У кожного свій, особливий шлях на п'єдестал. Травма, драма, страх, напруга, подолання, усвідомлення, праця і часом везіння – зупинки на цьому маршруті. Наш фрістайліст Сергій Рідзик побував на всіх – і перед Пхенчаном-2018, і перед Пекіном-2022.

Після бронзи росіянин їхав по золото. Але й третє місце на другий поспіль Олімпіаді – унікальне досягнення. Скі-крос увійшов до програми Ігор не так давно, у Ванкувері-2010. І Рідзік уже вписав своє ім'я до олімпійської історії. Його власна хроніка теж варта уваги.

Як піднятися після падіння

Початок 2017 року, Кубок світу в Італії. Сергій жорстко падає. У нього кілька переломів, сильне защемлення хребта, параліч правої сторони тіла. Усе? Зі спортом можна закінчувати? Ні, запас міцності у Рідзіка виявився на рівні. Він пройшов курс реабілітації та знову став на лижі. Відновився за три тижні до Ігор.

Початок 2018 року. Олімпіада в Кореї. Сергій Рідзик - один із фаворитів у скі-кросі, впевнено доходить до фіналу, де за медалі бореться четвірка найсильніших. А там його збиває з ніг суперник – теж, до речі, пікіруючий. Суперечка за перше-друге місця пройшла без росіянина. Але він зміг піднятися швидше за винуватця завалу і доїхав до бронзи. До речі, лижу, яка постраждала в тому інциденті, але виконала свою місію, він зберігає як трофей разом із медаллю.

Заповнюємо медкарту

Після успіху в Пхенчхані проблеми зі здоров'ям знову почали заважати показувати результат. З'ясувалося, що в Кореї і на етапах Кубка світу Рідзік виступав з травмою коліна. Виявили частковий розрив меніска. Почали з консервативного лікування, але операції все ж таки не вдалося уникнути. Потрібно було півроку відновлюватись. Але форсування реабілітації лише її затягло ще на кілька місяців. І це не останній запис у медкарті Рідзіка. Продовжуємо: контузія стегнової кістки, потім цілий "букет" болячок - розрив зв'язки плечового суглоба, розрив хряща грудного відділу, травма зап'ястя - після падіння на домашній трасі в Міасі, Челябісській області.

Сергій Рідзік присвятив медаль дружині, яка під час Ігор подарувала йому доньку Миру

У скі-кросі, де багато стрибків, де йде контактна боротьба і треба не боятися нахабні, борючись за лідируючу позицію, травм завжди багато. Але перший пандемійний рік дав Сергію час і можливість підлікуватись, перепочити, побути з родиною. Хоча вже напередодні Пекіна-2022 і перенесена хвороба та пов'язані з ковідом обмеження зіграли проти Рідзіка. Та й інших російських спортсменів, яких через відсутність іноземного щеплення не пустили на етапи Кубка світу до США та Канади. Тож олімпійський сезон вийшов неповноцінним.

Поламаний, але не зламаний

Сергій народився і виріс у маленькому місті Мончегорську на Кольському півострові. Атмосфера крайньої півночі, нелегке життя за Полярним колом – напевно, все це загартує характер. Виглядає Рідзік здоровим, міцним чоловіком. І лише близькі знають, що у переламаного спортсмена сил уже більше моральних, ніж фізичних. Тому перші емоції, перші слова були для них. Сергій присвятив медаль своєму першому тренеру - ще з гірських лиж - Володимиру Шеїну, якому в цей день виповнилося 70. Мамі, яка привела семирічного сина до гірськолижної школи, та коханій дружині, яка подарувала йому доньку Миру, поки він бився за медаль у Пекіні.

Сергію, після фінішу повалилися на сніг - від втоми чи від радості?

Сергій Рідзік:На ногах стояти справді не міг. М'язи сильно закислилися. Але радість теж була. Зміг як мінімум повторити результат чотирирічної давності. Звичайно, прагнув золотої медалі, як і всі спортсмени, які приїжджають на Олімпійські ігри. Ніхто не ставить за мету просто з'їздити на головний старт кар'єри. Не можу сказати, що дуже радий чи, навпаки, дуже розчарований: напевно, 50 на 50. Хотілося більшого. А так задовольняємось тим, що маємо. Хоча ця бронза – все-таки історія: для мене, для команди, для країни.

Можете порівняти дві бронзи?

Сергій Рідзік:Ця медаль далася мені набагато складніше, ніж у Пхенчхані. Там було все на якомусь фарті, ейфорії. А тут добре, що взагалі зміг відібратися до Пекіна. У мене був єдиний сприятливий результат – перше місце на Кубку світу. Причому тут же. Найкращі виступи відбулися у Пекіні. Хотілося б більше стабільності. Але медаль у мене таки є.

У Пхенчхані був фінал із падінням. А у Пекіні який найскладніший заїзд?Сергій Рідзік: Мабуть, третій заїзд, коли через помилку я виїхав четвертим. У мене було певне відчуття, що для мене ці змагання закінчилися. Але до фінішу залишалося більше за кілометр, тому були шанси пробитися, які я й реалізував. У четвертому заїзді або великому фіналі були моменти, коли доводилося атакувати, захищати позицію, але я також припустився помилки на стартовій секції, що надалі не дозволило зайняти лідируючі позиції. Було важкувато, їхав на морально-вольові.

Вже вдруге примудряєтеся потрапити на п'єдестал не завдяки, а всупереч…

Сергій Рідзік: Сам не знаю, як вдається так добре виступати саме на Олімпіадах. Мабуть, заощаджую сили. Чотири роки просто вирушили в трубу, а тут у найголовнішому сезоні та старті в моєму житті, та й кожного спортсмена, все вийшло.

Цифра

Три бронзи завоювала збірна Росії з фрістайлу та встановила свій рекорд за кількістю медалей на одних Олімпійських іграх. Призерами стали Анастасія Смирнова (могул), Ілля Буров (лижна акробатика), Сергій Рідзік (скі-крос). Раніше найкращим результатом було дві медалі у Ліллехаммері-1994 (срібло та бронза) та у Пхенчхані-2018 (дві бронзи).

bbabo.Net