США та НАТО відкинули ключові вимоги Росії щодо гарантій безпеки, але готові до діалогу з нею щодо контролю над озброєннями та уникнення військових інцидентів. Це випливає з конфіденційних відповідей Вашингтона та Брюсселя Москві, опублікованих у середу іспанською газетою El Pais. Російська влада ще не дала цим паперам остаточну оцінку. Паралельно з листуванням, проте, продовжують демонструвати силу: Росія нарощує війська поблизу кордонів України та на території Білорусії, а США перекидають контингенти до Східної Європи.

Після ознайомлення з обома документами стає зрозуміло, що мав на увазі голова МЗС РФ Сергій Лавров, коли казав, що за упорядників натовської відповіді йому «трохи соромно», тоді як американське послання — «чи не зразок дипломатичної пристойності».

У принципі, у Брюсселі могли б не витрачати папір, а просто направити до Москви телеграму зі словами «Fuck you». Цього цілком вистачило б, щоб передати суть реакції НАТО на вимоги Росії щодо гарантій безпеки.

Нагадаємо, у спрямованому НАТО в грудні проекті угоди Росія, серед іншого, вимагала від альянсу відмовитися від розширення на схід, не розміщувати на своїй території загрозливі їй ударні системи та відвести сили та кошти на позиції 1997 року. Відповідь Брюсселя на ініціативу Москви починається зі слів про те, що «НАТО — оборонний альянс і не загрожує Росії». «Понад 30 років НАТО працювало над розбудовою відносин з Росією... Ні одному партнеру не було запропоновано таких умов співпраці,— стверджується в документі.— Однак Росія підірвала довіру, на якій будувався наш діалог, і кинула виклик фундаментальним принципам глобальної та євроатлантичної архітектури безпеки ».

У відповіді НАТО чітко сказано, що альянс не має наміру відмовлятися від політики відкритих дверей, оскільки вважає, що країни мають право самостійно обирати альянси та способи забезпечення безпеки. У документі не сказано про готовність відвести сили на будь-які колишні позиції та надати Росії гарантії нерозміщення ударних засобів деінде.

Водночас у ньому є безліч контрвимог до Москви:

негайно відвести збройні сили від кордону України, а також вивести війська з України, Грузії та Республіки Молдова, де вони знаходяться без згоди приймаючої країни;

утриматися від загрози застосування сили, агресивної риторики та шкідливої ​​діяльності, спрямованої проти членів НАТО;

відмовитись від проведення випробувань протисупутникової зброї;

відновити імплементацію Договору про звичайні озброєння в Європі та погодитися на модернізацію Віденського документа;

розпочати переговори зі США та НАТО щодо контролю над озброєннями, включаючи тематику ракет середньої та меншої дальності.

Сергій Лавров, нагадаємо, назвав реакцію НАТО на пропозиції Росії «ідеологізованою» та «дихаючою винятковістю Північноатлантичного альянсу». Втім, слід зазначити, що і в НАТО на грудневе послання з Москви відреагували з подивом, оскільки воно містило заздалегідь неприйнятні для Брюсселя вимоги і було, по суті, оформлене як ультиматум. Як писали тоді американські та європейські ЗМІ, вступити в діалог з Росією щодо запитаних нею гарантій безпеки альянс погодився лише на тлі посилення концентрації військ РФ на кордоні з Україною.

Відповідь США дійсно виглядає більш конструктивною та опрацьованою.

На думку Андрія Бакліцького, «у ньому є із чим працювати». Науковий співробітник Центру міжнародної безпеки ІСЕМО РАН, співзасновник проекту «Ватфор» Дмитро Стефанович зазначив, що «американська сторона постаралася дати відповіді із прив'язкою до конкретних пунктів запропонованих Росією проектів документів».

У преамбулі відповіді США сказано, що Вашингтон націлений працювати з Москвою «над досягненням взаєморозуміння у питаннях безпеки» і, зокрема, готовий підписати з нею юридично оформлені домовленості, «щоб зняти відповідні занепокоєння».

Москва запропонувала США утриматися від розміщення в Європі раніше заборонених ракет середньої та меншої дальності. У відповіді Вашингтона сказано, що американська сторона готова до такої розмови. США також висловлюють готовність обговорити з Росією механізм прозорості для підтвердження відсутності крилатих ракет Tomahawk у місцях розміщення установок Aegis Ashore у Румунії та Польщі за умови, що Росія забезпечить взаємні умови транспарентності щодо двох вибраних США баз ракет наземного базування на своїй території.

У документі окремо наголошено, що США готові «негайно» розпочати з Росією розмову про нові заходи щодо Договору про обмеження стратегічних наступальних озброєнь.

Водночас, за текстом скрізь розкидані застереження, що Вашингтон вестиме діалог з Москвою в координації з союзниками по НАТО та іншими партнерами (читай — Україною).

Також недвозначно сказано, що США не відмовляться від підтримки політики відкритих дверей НАТО. Вашингтон, як зазначається у посланні, готовий обговорювати з Москвою принцип неподільності безпеки, закріплений у документах ОБСЄ. Але з подальших уточнень слід, що стосовно бажання України вступити до НАТО США трактують його інакше, ніж Росія, і вважають найважливішою ту частину, де йдеться про «невід'ємне право кожної держави вільно обирати або змінювати заходи забезпечення безпеки, зокрема договори та спілки».

Наприкінці йдеться, що США та їхні союзники підтримують зусилля щодо зміцнення безпеки в Євроатлантичному регіоні і вважають, що діалог з питань, що викликають занепокоєння, може принести «значні результати». Вони пропонують Росії вести його й надалі у трьох форматах, у межах яких у січні вже пройшли перші зустрічі: двосторонній із США, Рада РФ—НАТО та ОБСЄ. Тим часом у документі наголошується, що прогрес у всіх згаданих напрямках «можливий лише в умовах деескалації загрозливих дій Росії щодо України».

Головний редактор журналу «Росія у глобальній політиці», голова президії СВОП Федір Лук'янов назвав відповідь США «очікуваною і в цілому конструктивною, наскільки це можливо на даному етапі». «Було ясно, що політичні вимоги Росії прийняті не будуть, а щодо "другорядного" є запрошення до торгу, - зазначає експерт. - Зараз він не почнеться, оскільки Росія не збирається і не відмовлятиметься від заявленої черговості дій - спочатку політика, потім військово-технічний. Але через крок - ймовірний наступний "підхід до снаряда", плідніший».

За словами співрозмовника, протягом цього «кроку» ключового значення набуває ситуація навколо України та всередині неї.

«Просування політичною стороною євробезпеки неможливе без якогось загального розуміння про місце України і особливо про її устрій»,— зазначає Федір Лук'янов. Росія, нагадаємо, наполягає на виконанні українською владою всіх пунктів Мінських домовленостей, включаючи надання самопроголошеним республікам Донбасу особливого статусу. За словами російських офіційних осіб, президент США Джо Байден під час червневої зустрічі в Женеві підтвердив своєму російському колегі Володимиру Путіну, що також вважає цей пункт важливим. Проте останніми днями з Києва на високому рівні лунають заяви про неможливість виконання цієї вимоги.

Російська влада ще не дала остаточної оцінки відповідям США та НАТО на свої вимоги. Раніше в Москві попереджали, що на відмову прийняти її умови піде «військово-технічна відповідь». У Пентагоні в середу заявили, що Росія продовжує нарощувати сили поблизу України та на території Білорусії, де незабаром розпочнуться масштабні навчання. Самі ж США в середу оголосили про перекидання додаткових контингентів до Європи. "Деескалація поки не проглядається: сторони чекають, хто перший моргне, і побоюються, що дипломатичний процес може бути лише димовою завісою", - резюмує Дмитро Стефанович.

bbabo.Net