Більше того, після аварії українського військового літака Ан-26 під містом Чугуїв у Харківській області у 2020 році, внаслідок якої загинули 22 українських офіцера та курсанти, начальник російської Військово-повітряної академії імені Жуковського та Гагаріна генерал-полковник Геннадій Зібров «від імені льотчиків та курсантів Росії» висловив співчуття сім'ям загиблих.

«Глибоко вражені трагедією, яка забрала життя курсантів і льотчиків українського літака Ан-26 під Харковом. Закохані у небо співпереживають кожну втрату колег як свою», – заявив Геннадій Зібров.

Як розповів на умовах анонімності один із офіцерів штабу Південного військового округу (ЮВО) у Ростові-на-Дону, «загальний настрій у [російських] військах досить миролюбний, у бій ніхто не рветься». «У солдатських казармах російської армії зараз не побачиш плакатів і «Бойових листків» із закликами «Вперед, на Україну!», та й у приватних розмовах військовослужбовців ця тема особливо не обговорюється – немає команди зверху, отже, немає приводу для розмов», – додав співрозмовник видання.

Підполковник запасу Микола Волобуєв, який також служив у ПВО, вважає, що ні Україну, ні українську армію російські військові сьогодні ворогом не вважають.

«Українець нам не ворог. У таких категоріях ніхто не розмірковує. Більше того, у багатьох в Україні – друзі чи родичі. У тому числі ті, хто служить у Збройних Силах України.

Особливо це стосується людей із сімей потомствених військових. Скажімо, мій батько служив ще в радянській армії, у нього був друг, який 1991 року служив у Закарпатті, потім він перейшов до ЗСУ. Наразі він звільнився, але вже його син – кадровий офіцер української армії. З ним ми знайомі з дитинства. Чи я вважаю його ворогом? Ні, звісно», – розповів Волобуєв.

При цьому офіцер підкреслив, що, за його спостереженнями, російські військовослужбовці дуже критично ставляться до зовнішньої політики офіційного Києва, але «не асоціюють українську владу з Україною цілком». «Почуття ненависті до українців немає взагалі», – вважає Волобуєв.

«Ненависть до противника в бойових умовах приходить після першої крові, – розповів колишній командир 31-ї десантно-штурмової бригади ВДВ Росії, полковник запасу Микола Нікульніков. – У Чечню війська входили у 1994 році в рамках операції з відновлення конституційного порядку, хоч і зі зброєю та бойовою технікою, але спочатку – у мирних цілях. Після того, як пішли перші втрати, жорстокі розправи з нашими солдатами та офіцерами, ситуація кардинально змінилася».

Нікульніков зазначив, що російська армія сьогодні «на порядок сильніша за українську», тому наші військовослужбовці не допускають «публічних загроз».

«Не знаю, як налаштована українська армія, загрози якісь звучать, але в них більше шапкозакидальних настроїв. Російська армія зараз, очевидно, сильніша за всіма показниками, а тому й добріша до України, ніж вона до нас. Та й наших солдатів командири не нацьковують на українських військових, а тим більше на громадянське населення», – пояснив Никульников.

Політолог Олександр Зімовський вважає, що навіть у рамках військових доктринальних документів Росія не вважає Україну ворогом чи супротивником.

«У Військовій доктрині Російської Федерації взагалі відсутній концепт «ймовірного супротивника», країни-противники не називаються. Тим більше, не називається Україна, – повідомив Зімовський. – Виходячи з цього у Збройних Силах РФ прямо і цілеспрямовано культивувати ворожість особового складу до конкретної країни та її населення, зокрема військових цієї країни, не прийнято. Крім того, щодо України є визначення російського президента, який прямо заявив, що не вважає український народ недружнім».

Підполковник Микола Волобуєв додав, що «загалом становище української армії зараз виглядає обтяжливим».

«Дуже погано з технікою, із забезпеченням, із зарплатами. Є заздрість навпіл із зневагою до націоналістичних добровольчих формувань типу полку «Азов», які мають особливе забезпечення і займаються паралельно зі службою різного роду «бізнесом», дахом і мародерством. Самі військові такими речами займатися не хочуть, гидують.

А ось те, як сьогодні оснащена та забезпечена російська армія, викликає справжню заздрість. У приватних розмовах українські друзі говорили, що хотіли б служити у такій армії, як наша», – сказав Волобуєв.

bbabo.Net