МОСКВА (AP) – У понеділок Кремль сигналізував, що готовий продовжувати розмову із Заходом про проблеми з безпекою, які призвели до нинішньої кризи в Україні, даючи надію на те, що Росія може не вторгнутися на свого оточеного сусіда протягом кількох днів, чого все більше побоюються США та європейські союзники. Однак залишаються питання щодо намірів російського президента Володимира Путіна. А країни евакуюють дипломатів і готові щодо можливої неминучої війни на тлі найгіршої напруженості Схід-Захід з часів холодної війни. Під час останньої дипломатичної поїздки канцлер Німеччини заявив, що немає «поважних причин» для нарощування понад 130 000 російських військ на кордонах України на півночі, півдні та сході, і закликав до діалогу. Прем’єр-міністр Великобританії сказав, що Європа «на краю прірви», але додав, що «президенту Путіну ще є час відступити». Незважаючи на попередження Вашингтона, Лондона та інших країн про те, що російські війська можуть рухатися на Україну вже в середу, зустріч Путіна та міністра закордонних справ Сергія Лаврова в понеділок показала інше.
На зустрічі з Путіним Лавров стверджував, що Москві слід вести більше переговорів із США та їх союзниками, незважаючи на їхню відмову розглядати основні вимоги Росії щодо безпеки. Москва, яка заперечує, що має будь-які плани вторгнення в Україну, хоче гарантій Заходу, що НАТО не дозволить Україні та іншим колишнім радянським країнам приєднатися як члени. Він також хоче, щоб Альянс припинив розгортання зброї в Україні та відкинув свої сили зі Східної Європи – вимоги, які Захід категорично відхилив. Переговори «не можуть тривати нескінченно, але я пропоную продовжити і розширити їх на цьому етапі», - сказав Лавров, зазначивши, що Вашингтон запропонував вести діалог щодо обмежень на розміщення ракет в Європі, обмежень на військові навчання та іншої довіри. -будівельні заходи. Лавров зазначив, що можливості для переговорів «далеко не вичерпані».
— сказав Шольц. «Ніхто не повинен сумніватися в рішучості та готовності ЄС, НАТО, Німеччини та Сполучених Штатів» у разі військового наступу. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш провів переговори з Лавровим та міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою, підкресливши, що «альтернативи дипломатії немає». Країни НАТО також нарощують сили у Східній Європі. Німецькі військові заявили, що в понеділок було відправлено перший із 350 додаткових військових, які вона посилає для підтримки сил НАТО в Литві. Сполучені Штати заявили, що закриють своє посольство в Україні та переведуть весь персонал, що залишився там, до міста поблизу польського кордону. Литва також вивезла з країни родини дипломатів та деяких неважливих дипломатичних працівників. «Велика помилка, що деякі посольства переїхали на Західну Україну», – сказав Зеленський. «Це їхнє рішення, але «Західної України» не існує. Це єдина Україна. Якщо щось станеться, не дай Бог, це (ескалація) буде всюди». Сполучені Штати та їхні союзники по НАТО неодноразово попереджували, що Росія заплатить високу ціну за будь-яке вторгнення, але вони іноді намагаються створити єдиний фронт. Уряд Шольца, зокрема, піддавався критиці за відмову постачати летальну зброю Україні або пояснити, які санкції він підтримує, що викликає питання щодо рішучості Берліна.
Ніякої нової конкретики під час його візиту до Києва не виявилося. Поки що попередження НАТО, схоже, не мали особливого ефекту: Росія лише посилила війська та озброєння в регіоні та розпочала масштабні навчання у своєму союзнику Білорусі, яка також сусідить з Україною. Захід побоюється, що навчання, які триватимуть до неділі, можуть бути використані Москвою як прикриття для вторгнення з півночі. Росія неодноразово відкидала ці занепокоєння, заявляючи, що має право розмістити сили на своїй території. Цього тижня з’явився один можливий вихід із ситуації: посол України у Великобританії Вадим Пристайко вказав на можливість відмови України від вступу в НАТО – цілі, яка прописана в її конституції – якщо вона дозволить уникнути війни з Росією. «Нам, особливо, нам так погрожують, шантажують і підштовхують до цього», — сказав Пристайко BBC Radio 5. У понеділок Пристайко, здавалося, відмовився від цього. Деякі депутати закликали звільнити Пристайка, але той факт, що ця ідея взагалі була висунута, говорить про те, що вона обговорюється за зачиненими дверима. Під тиском амбіцій України щодо НАТО в понеділок український президент залишався невизначеним, називаючи їх «мрією». Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія буде вітати такий крок. Тим часом у вівторок відбудеться зустріч Організації з безпеки і співробітництва в Європі щодо російських розгортань. Але неясно, чи зможе це розрядити напругу. Росія та Україна перебувають у запеклому конфлікті з 2014 року, коли дружній до Кремля лідер України був усунений народним повстанням. Москва відповіла анексією Кримського півострова та підтримкою сепаратистів на сході, де в результаті бойових дій загинули понад 14 000 людей. Мирна угода 2015 року за посередництва Франції та Німеччини допомогла зупинити широкомасштабні битви, але регулярні сутички тривали, а зусилля з досягнення політичного врегулювання зупинилися.
bbabo.Net