Жителів народних республік Донбасу – Донецької та Луганської з вечора 18 лютого масово евакуювали до Росії. Це рішення було ухвалено після загострення ситуації на території зіткнення з Україною. Насамперед вивозять жінок, дітей та старих з Горлівки, Ясинуватої, найбільш обстрілюваного Петрівського району Донецька. На російській стороні, у Ростовській області, їм допомагають волонтери. Один із добровольців – керівник громадського руху «За правду» Юрій Мезінов. Про те, з чим довелося зіткнутися біженцям, він розповів.

— Ми з колегами працювали на самому прикордонному переході. У перші кілька годин були, звісно, ​​збої. Адже потік людей зростав у геометричній прогресії. До російського кордону мешканців Донбасу везли на місцевих автобусах, потім вони пішки переходили кордон і чекали на автотранспорт вже на російській стороні. Далі автобуси, які виділив уряд Ростовської області, йшли до пунктів тимчасового розміщення вже у супроводі поліції. Транспорту спочатку бракувало. І частина автобусів йшла транзитом. Біля "Котлобуду" ми бачили автобуси з Донбасу.

- Яка була погода?

— Вночі було досить волого, стояв туман. Люди втомилися, змерзли. Їх можна зрозуміти. Вони годину простояли на холоді на завантаженні, ще годину провели на ногах на кордоні. А потім чекали на автобуси вже на російській стороні. Там були переважно жінки, діти та старі люди. Серед літніх було багато тих, хто був на милицях, з ходунками. Вони й півгодини не могли протриматися на ногах, а сісти не було куди. Треба було поставити стільці чи лавки. Але нічого цього не було. Там, де ми працювали, не було й пунктів обігріву. Це питання до працівників МНС. Я сам колись працював у цій структурі, тож маю право їх критикувати.

— Чи багато людей зібралося на російській стороні?

— Коли ми тільки-но під'їхали, був натовп близько тисячі людей. Їм близько двох годин довелося провести дорогою. Це було на самому початку. Годині о сьомій вечора. Діти з інтернатів та дитячих будинків, чоловік 400, стояли окремо. Ще в одній колоні були матусі з дітьми. Побачивши, що я намагаюся з чимось розібратися, вони накинулися на мене. Думав, що надають мені по мордах. Вони діти сильно замерзли. Я підігнав свою машину, запустив у неї дітлахів погрітися. Також зробили і хлопці-репортери, які працювали біля прикордонного переходу.

Зараз українська сторона каже, що люди на Донбасі були готові до евакуації, коли швидко так зібралися.

— Було видно, що багато хто збирався поспіхом. Так, були ті, хто виходив із величезними баулами – два метри. А хтось встиг захопити невеликі сумочки. Одягу в них із собою, схоже, ніякого не було. Наш громадський рух має склад. Друзі-волонтери кажуть, що треба його звільняти зараз під продукти та засоби гігієни. Але, відчуваю, що частину треба віддати під одяг. Вона явно знадобиться біженцям.

Біженці розповідають, що їм приходили СМСки, що тих, хто не має російського паспорта, не пустять до Росії. Людей явно хотіли залякати, посіяти паніку.

Юрій Мезінов каже, що вони із колегами-волонтерами відвозили тих, хто їхав до родичів.

— Одні збиралися дістатися Краснодарського краю, ми їх довезли до вокзалу. Інші планували доїхати до Криму, де мали родичі. Декілька сімей чекали знайомі в Ростові-на-Дону. Ми допомогли їм дістатися міста, де вони могли б викликати таксі. Бо таксисти біля прикордонного переходу ламали ціни. Там їхати 120 кілометрів, раніше такса була 2,5 тисяч рублів, а потім водили стали просити 6 тисяч. Це при тому, що люди на Донбасі живуть небагато. Ми возили всіх безплатно.

— Люди були налякані?

— Насамперед евакуювали людей із районів, що прилягають до лінії фронту. Вони стільки бачили, що налякати їх вже неможливо. Жінка, яку я віз, втратила і чоловіка, і брата. Вони підірвалися на розтяжці. Потім віз молоду жінку з дитиною. Вони виїжджали з Донбасу у 2014 році, за першим розподілом потрапили до Єкатеринбургу. Коли у жінки захворіла мама, вона приїхала до неї, залишилася доглядати її на рік. І зараз їх усіх знову вивозять. Серед біженців було багато людей похилого віку. Усі вони розуміли, що найближчим часом могли потрапити під бомбардування. Що наближається війна, можливі перебої з продуктами, медикаментами. Тож вирішили поїхати у безпечне місце. А страшно було б тому, хто вийшов би до них і сказав, що він відповідальний за їхнє вивезення та розміщення…

Волонтери допомагали розвозити біженців усю ніч. Як каже Юрій, потім уже йшли колони і з 15 автобусів, і з 17. Запрацював справжній конвеєр.

— Жителів Донбасу доставляли до пунктів тимчасового розміщення. У мене перед очима пройшли близько п'яти тисяч людей.

— У соцмережах користувачі наголошують, що під Таганрогом стояли колони автобусів. Людей, які були по 11 години на ногах, не поспішали нікуди розміщувати.— Ви зрозумієте, табори, до яких їх везли, ще день тому було законсервовано. Ви уявляєте, що означає розконсервувати об'єкти на кілька тисяч людей? Адже треба включити опалення, завести продукти, знайти кухарів, адміністраторів… Я сам бачив, як змінювалася ситуація. То тисячі людей стояли біля прикордонного переходу. Потім приїжджали, їх було вже 30-50 людей. На митниці їх треба було переписати. Декого пропускали без документів, я, чесно кажучи, не знаю, як вони назад в'їжджатимуть? Про це варто написати, бо цю історію ми вже проходили у 2014 році. Ті, хто потрапили до пунктів тимчасового розміщення, отримали документи за спрощеною схемою. Ті, які поїхали своїм ходом, а потім самі пішли оформляти документи — поневірялися два роки. І зараз ми чуємо: «Ми щось придумаємо в Ростові-на-Дону, у нас є гроші». Ми просимо їх потерпіти, поїхати в пункти тимчасового розміщення, переконуємо, що вони заощадять собі купу часу. І тут краще діяти все-таки централізовано.

Юрій каже, що до нього зараз звертаються родичі дітей із притулку, які були евакуйовані з Донбасу.

— Батьки цих дітлахів не позбавлені батьківських прав, вони просто змушені залишати дітей у притулку, коли вирушають на заробітки. Зараз вони втратили зв'язок зі своїми дітьми, не знають, де вони. Дітей централізовано, терміново вивезли до Росії. Родичі не встигли навіть зібрати одяг, передати документи. Вони мали кілька пересадок. Людина, яка їх везла, забула вдома паспорт… При терміновій евакуації такі накладки неминучі. Наразі я з'ясовую, де розміщені їхні діти.

Загалом із Донбасу планується евакуювати близько семисот тисяч людей.

Евакуація з ДНР у фотографіях: штурм банкоматів, тиснява на кордоні

Дивіться фотогалерею на тему

bbabo.Net