Бій за чорноморський порт може вплинути на результат війни та регіональну безпеку, вважають експерти.

Через два тижні після війни Росії в Україні київські війська готуються до потенційного великого нападу на історичне портове місто Одесу на Чорному морі.

Розташоване за 300 км (186 миль) на захід від анексованого Росією Кримського півострова, місто розглядається як стратегічний актив як для України, так і для Росії, і його падіння матиме значні наслідки не лише для двох країн, а й для ширшого Чорного Морський регіон, попереджають експерти.

Російські війська, що просуваються на захід від Криму, вже зайняли портове місто Херсон і прибули до Миколаєва, лише за 120 км (75 миль) на схід від Одеси. Кораблі ВМС Росії були помічені поблизу українських територіальних вод, що викликає побоювання щодо можливого нападу з моря.

У неділю президент України Володимир Зеленський заявив, що російська армія планує насильницький штурм міста, назвавши це «історичним злочином». Раніше минулого тижня він звільнив цивільного губернатора Одеської області Сергія Гриневецького і замінив Максима Марченка, полковника армії та колишнього керівника суперечливого батальйону «Айдар», який з 2014 року воював на Донбасі на сході України.

Українські військові вже закріпили оборонні позиції по всій Одесі, запровадили комендантську годину та встановили блокпости на всіх в’їздах до мільйонного міста. Порти закриті для комерційного судноплавства, розпочато евакуацію мирного населення.

‘Основна рятувальна лінія за кордоном’

Одеса має стратегічне військово-економічне значення для України. Втративши свою військово-морську базу в Севастополі після анексії Криму в 2014 році, український флот переніс туди свій штаб.

Його три порти також відіграють важливу роль в економіці країни. Близько 70 відсотків усього українського імпорту та експорту припадає на морські вантажі, а на Одесу припадає близько 65 відсотків.

«[Для України] Одеса є ключовим рятівним колом для зарубіжжя», — сказав Олексій Муравйов, доцент кафедри національної безпеки та стратегічних досліджень Університету Кертіна. «Якщо Росія захопить Одесу, це фактично відріже Україну від закордонної торгівлі та військової допомоги».

Втрата портового міста може мати значні наслідки для України та її військових зусиль і дати Росії стратегічну перевагу. Україна не має інших великих портів, на які можна покластися, якщо вона втратить контроль над своїм третім за величиною містом, що дозволить Росії фактично домінувати на всьому північному узбережжі Чорного моря.

«У контексті російсько-української війни битва за Одесу зіграла б одну з ключових ролей у визначенні майбутнього політичного результату нинішнього конфлікту», – сказав Муравйов. «Для Росії повний контроль над узбережжям Чорного та Азовського морів України може бути важливішим, ніж захоплення Харкова чи Західної України разом узятих».

«Вони хочуть, щоб Одеса була неушкодженою»

Захоплення Одеси також матиме особливе символічне значення, враховуючи важливий статус, який вона має в російській культурі та історії.

Заснована в 1794 році російською імператрицею Катериною Великою, Одеса стала важливим морським портом і космополітичним міським центром, де проживали не лише росіяни та українці, а й вірменська, болгарська, грецька, єврейська та інші громади. Завдяки своїй багато прикрашеній архітектурі, створеній італійськими митцями, і багатим культурним життям місто перетворилося на один із символів російського імперського престижу та могутності.

Місцева влада висловила надію, що історичне значення портового міста може позбавити його від руйнівних ударів з повітря, які зазнали інші українські міста.

«Вони хочуть, щоб Одеса була неушкодженою, інфраструктура, архітектура та стратегічний сенс Одеси. Вони хочуть, щоб усі вони були неушкодженими. Тому я думаю, що в Одесі буде спецоперація», – сказав міський голова Геннадій Труханов Громадському мовлення США.

У місті також проживає значна етнічна російська громада, що, як стверджують деякі російські спостерігачі, може допомогти військовій спробі захопити місто.

У 2014 році, коли сепаратистські сили за підтримки Росії почали збройні повстання на сході Донецької та Луганської областей проти центральної влади в Києві, Одеса також стала свідком насильства. Українські ультранаціоналісти зіткнулися з проросійськими групами, які виступають проти прозахідних протестів, що призвело до загибелі понад 40 осіб.

У своїй промові 21 лютого про визнання «незалежності та суверенітету Донецької Народної Республіки (ДНР) і Луганської Народної Республіки (ЛНР)» президент Росії Володимир Путін пообіцяв знайти винних у насильстві в Одесі та притягнути їх до відповідальності.

Але, за словами політичного аналітика та редакційного директора Riddle Russia Антона Барбашина, події восьми років тому та присутність у місті етнічних росіян навряд чи допоможуть Росії просунутися в Одесі.«У 2014 році українці припинили спробу перетворити Одесу на Одеську Народну Республіку. Очевидно, що проросійських настроїв не так багато, особливо в цей момент», – сказав він.

На його думку, нинішні труднощі, які російська армія відчуває у просуванні на кількох фронтах, також можуть відображатися на її здатності захопити Одесу. Російські сили були перевантажені, і забезпечення шляхів постачання та підкріплення може бути проблемою.

«Ми бачимо, наскільки важко російським військам намагатися окупувати території, які набагато ближче до Росії, ніж Одеса», – сказав Барбашин.

Придністров’я та регіональна безпека

Захоплення Одеси може мати негативні наслідки не лише для України, а й для безпеки її сусідів. Аналітики з оборони зазначають, що контроль над містом дасть змогу російським силам відкрити сухопутний коридор до відколовся регіону Придністров’я, який домагався незалежності від Молдови з 1990-х років.

У регіоні знаходиться близько 1500 російських військовослужбовців, які розгорнуті як частина миротворчих сил, створених після угоди про припинення вогню 1992 року між Кишинівом і придністровськими сепаратистами. Поки що Росія не визнала самопроголошену Придністровську Молдавську Республіку, але ходили припущення, що Москва може прагнути включити її в «союзну державу» разом з Білоруссю, ДНР і ЛНР, Абхазією та Південною Осетією.

«Ідея повернути всі ці «втрачені» радянські території до Росії… була підтримана низкою зовнішньополітичних кіл», — сказав Барбашин.

Рух у бік Придністров’я, ймовірно, дестабілізує Молдову, яка, як і Україна, не є членом НАТО чи Європейського Союзу. 3 березня уряд Молдови подав офіційний запит на вступ до ЄС, побоюючись розгортання російсько-української війни.

Далі на південь Болгарія та Румунія також з тривогою спостерігали за подіями в Україні.

За словами Димитра Бечева, запрошеного вченого з Carnegie Europe, дві країни вже відчували загрозу після анексії Криму та розгортання Москвою ракетних систем і розширення свого Чорноморського флоту на півострові.

«[Потенційне падіння] Одеси лише зміцнить [руку] Москви», — сказав він. «На практиці це усуне територіальний буфер між нами [Болгарією та Румунією] та Росією».

На його думку, це, ймовірно, призведе до посилення наземної присутності НАТО в Болгарії та Румунії. Посилена присутність військово-морських сил малоймовірна з огляду на обмеження, встановлені Конвенцією Монтре 1936 року, яка регулює використання проток Босфор і Дарданелли. Документ, який підписали як Румунія, так і Болгарія, обмежує прохід військово-морських кораблів, які не належать до Чорного моря.

bbabo.Net