Ночі ховаються під землею від російських ударів, які розбивають їхнє оточене місто на руїни. Світлий день присвячений пошуку питної води та ризику вистояти в черзі за малою доступною їжею, коли падають снаряди та бомби.

У другий місяць російського вторгнення це те, що зараз проходить у Чернігові, обложеному місті на півночі України, де смерть повсюди.

Поки що це не такий синонім жахливих людських страждань, як розсипане південне місто Маріуполь. Але так само заблоковані й побиті здалеку російськими військами, мешканці Чернігова, що залишилися, налякані тим, що кожен вибух, бомба та тіло, що лежать незбираними на вулицях, заманюють їх у ту саму жахливу пастку неминучих вбивств і руйнувань.

«У підвалах уночі всі говорять про одне: Чернігів стане (наступним) Маріуполем», – каже 38-річний житель Ігор Казьмерчак, лінгвіст.

Він розмовляв з Associated Press по мобільному телефону на тлі безперервних гудків, що сигналізували про те, що його акумулятор розрядився. Місто без електроенергії, водопостачання та опалення. В аптеках переліки ліків, які більше не доступні, з кожним днем ​​збільшуються.

Казмерчак починає свій день у довгих чергах за питною водою, нормована до 10 літрів (2 1/2 галона) на людину. Люди приходять із порожніми пляшками та відрами для наповнення, коли вантажівки з водою їдуть.

«Їжа закінчується, а обстріли та бомбардування не припиняються», – сказав він.

Розташований між річками Десною та Дніпром, Чернігів омиває одну з головних доріг, якими 24 лютого російські війська вторглися з Білорусі для того, на що Кремль сподівався, що буде блискавичним ударом до столиці, Києва, що знаходиться всього за 147 кілометрів (91 миля). ) геть.

Спокій у місті порушився, більше половини з 280 000 жителів втекли, за словами мера, не маючи впевненості, коли побачать його чудовий золотоверхий собор та інші культурні цінності, чи навіть вони все ще стоятимуть, коли вони повернутися. Міський голова Владислав Атрошенко оцінює кількість загиблих у Чернігові на війні сотнями.

Російські війська бомбили житлові райони з малої висоти в «абсолютну ясну погоду» і «свідомо знищують цивільну інфраструктуру: школи, дитячі садки, церкви, житлові будинки і навіть місцевий футбольний стадіон», – сказав Атрошенко Українському телебаченню.

У середу російські бомби зруйнували головний міст Чернігова через річку Десна на дорозі, що веде на Київ; у п’ятницю артилерійські снаряди зробили непрохідним пішохідний міст, що залишився, відрізавши останній можливий шлях для людей, щоб вийти або потрапити всередину їжі та медикаментів.

Біженці з Чернігова, які втекли з оточення і досягли Польщі цього тижня, говорили про широкі та жахливі руйнування: бомби зруйнували щонайменше дві школи в центрі міста, а також удари по стадіону, музеям та багатьом будинкам.

Вони розповіли, що при відключенні комунальних послуг люди беруть воду з Десни, щоб пити, а страйки вбивають людей, поки вони стоять у черзі за їжею. 77-річний Володимир Федорович розповів, що ледве врятувався від бомби, яка впала на хлібний рядок, на якому він стояв кілька хвилин тому. За його словами, внаслідок вибуху загинули 16 людей і десятки отримали поранення, відірвавши руки та ноги.

Облога настільки інтенсивна, що деякі з тих, хто потрапив у пастку, більше не можуть набратися сил, щоб боятися, сказав Казьмерчак.

«Зруйновані будинки, пожежі, трупи на вулиці, величезні авіаційні бомби, які не вибухали у дворах, уже нікого не дивують», – сказав він. «Люди просто втомилися від страху і навіть не завжди спускаються в підвали».

З огляду на те, що вторгнення триває вже другий місяць, російські війська, здавалося б, зупинилися на багатьох фронтах і навіть втрачають раніше завойовані позиції від українських контратак, зокрема навколо Києва. Росіяни бомбили столицю з повітря, але не взяли і не оточили місто. Представники оборони США та Франції кажуть, що російські війська, схоже, зайняли оборонні позиції під Києвом.

Серед них – 34-річна ІТ-працівниця з Харкова Олана Українець.

«Коли я приїхав до Львова, я був впевнений, що всі ці тривоги не дадуть жодного результату», – сказав Українець bbabo.net із бомбосховища після вибухів. «Іноді, коли я чув їх уночі, я просто залишався в ліжку. Сьогодні я передумав і щоразу повинен ховатися. Жодне з українських міст зараз не в безпеці».

Страйк стався під час візиту президента США Джо Байдена до Польщі, яка прийняла набагато більше українських біженців, ніж будь-яка інша країна.

Міністерство оборони Великобританії заявило в суботу, що не очікує відстрочки для громадян підданих бомбардуванню міст України найближчим часом.

«Росія продовжить використовувати свою потужну вогневу міць у міських районах, оскільки прагне обмежити свої і без того значні втрати ціною подальших втрат серед цивільного населення», – заявило міністерство Великобританії.

Попередні бомбардування лікарень та інших невійськових об’єктів, у тому числі театру в Маріуполі, де українська влада заявила, що в результаті російського авіаудару минулого тижня загинули 300 людей, уже стали підставою для звинувачень у військових злочинах.

Президент України Володимир Зеленський, виступаючи за відеозв'язком на форумі в Катарі в Досі, у суботу порівняв знищення Маріуполя зі знищенням Сирії та Росії в місті Алеппо.

Вторгнення вигнало з домівок понад 10 мільйонів людей, майже чверть населення України. За даними Організації Об’єднаних Націй, понад 3,7 мільйона з них повністю втекли з країни. Вважається, що загинули тисячі мирних жителів.

У Чернігові вже не працюють лікарні, а мешканці готують їжу на вогні на вулиці, бо немає електрики. Комунальників, які залишилися, не вистачає, щоб відремонтувати пошкоджені лінії електропередач та відновити інші необхідні послуги, а час став туманним, сказав мер.

"Ми живемо без дат і днів тижня", - сказав Атрошенко Українському телебаченню.

Відтоді, як російський вибух стався в кінотеатрі сталінської епохи поруч із його 12-поверховим житловим будинком, Казьмерчак, лінгвіст, проводить ночі в бомбосховищі. Російська ракета також знищила готель неподалік від його будинку.

«Стіни так сильно тремтіли», — сказав він. «Я думав, що мій будинок завалиться будь-якої хвилини, і я залишуся під уламками».

Андреа Роза в Харкові; Небі Кена в Києві; Кара Анна зі Львова та журналісти Associated Press по всьому світу додали до цього звіту.

bbabo.Net