Надворі мінлива лютнева погода. Снігопади змінюються відлигою. Під шаром пухнастого снігу ховається небезпечна льоду. В останній місяць зими дуже важливо дотримуватись заходів безпеки і дивитися під ноги, а якщо впали, то відразу звернутися до лікаря і не тягнути з лікуванням. Але навіть якщо ви уважні та акуратні на вулиці, то увага до свого здоров'я вам не завадить, особливо якщо ваш спосіб життя пов'язаний із фізичною активністю та навантаженням.
У нашій рубриці «Запитай у лікаря» ми розповідаємо, як зберегти ваше здоров'я та у яких випадках краще не тягнути зі зверненням до лікаря.
Сьогодні Артур Глумаков, лікар травматолог-ортопед «Відкритої клініки» на проспекті Миру, ділиться корисними та пізнавальними історіями зі своєї лікувальної практики.
— У кожному успішному лікуванні пацієнта лежить серйозна та кропітка робота двох сторін — самого пацієнта та лікаря. Від того, як відповідально людина виконує всі призначення медика, залежить і тривалість терапії, і її складність. Найчастіше з практики лікаря-ортопеда можна обійтися простими процедурами, не вдаючись до складних медичних маніпуляцій.
Сьогодні я розповім одну історію, здавалося б, цілком звичайну, але яка показує, яку колосальну роль може грати в процесі лікування відповідальність пацієнта.
Близько року тому на мене на прийом прийшла пацієнтка. Їй було 50 років, дуже ділова жінка, робота якої була пов'язана з організацією заходів, у зв'язку з чим вона постійно перебувала на ногах. Вона мала велику кількість переміщень протягом дня по різних об'єктах, тобто вона більшу частину доби проводила в русі, як на вулиці, так і в приміщенні.
До мене вона прийшла з приводу болю у п'яті. Болючість була дуже вираженою. При огляді стало зрозуміло, що, швидше за все, якщо взяти до уваги її спосіб життя і взуття, яке вона носила, ми маємо справу з шпорою п'яти на підошві. Питання було лише в тому, яка ця шпора п'яти за розміром і чи є в неї ще й задня шпора п'яти. Я призначив їй обстеження, яке виявило підошвенну шпору п'яти досить пристойних розмірів, з характерним загостренням. І больовий синдром, який у неї виникав, був пов'язаний із постійним роздратуванням плантарної фасції, яка в якийсь момент кальцинувалася і призвела до розвитку цієї шпори.
При спілкуванні з пацієнткою відразу стало ясно, що вона дуже організована людина. Для неї було вкрай важливо отримати від мене чіткі рекомендації — без води, без зайвих слів, щоб одразу почати діяти. Крім того, мій досвід підказував, що переді мною — пацієнт, який ретельно виконуватиме всі мої рекомендації, і якихось труднощів у цьому плані не виникне.
Так і вийшло – вона підійшла до процесу лікування дуже відповідально. Для неї не було складно чітко виконувати всі мої призначення. Ми відразу ж обговорили з нею, що необхідно виготовити каркасні ортопедичні устілки з півкільцем п'яти, які дозволять їй розвантажити точку, де знаходиться п'яткова шпора. Крім того, вона отримала рекомендації щодо протизапального лікування — насамперед місцевого у вигляді компресів, протизапальних ліків та ударно-хвильової терапії. На рентгенографічному дослідженні у неї була також виявлена ознака задньої шпори п'яти, тому ми з нею відразу почали працювати в області двох анатомічних зон — підошовної поверхні п'яти і задньої поверхні п'яти, де кріпиться ахіллове сухожилля.
Я пояснив їй, що для підошовної поверхні потрібні лікувальні процедури, а щодо задньої поверхні, то потрібно зосередитися на профілактичній дії. Адже коли пацієнт виставляється на каркасну ортопедичну устілку з півкільцем п'яти, відбувається зміна положення п'яткової кістки по відношенню до кісток переднього відділу стопи, у зв'язку з чим можуть виникнути болі в задній поверхні п'яти. Тому ми з нею передбачили дію одразу на дві анатомічні зони — і в нас усе вийшло благополучно.
Так і вийшло — за півроку вона прийшла до мене на прийом уже без скарг, навіть залишкових. Ми повторили курс УВТ, і вона замовила ще одну пару ортопедичних устілок. І більше шпора п'яти її не турбувала.
Примітно в цій ситуації те, що при шпорі такого розміру часто доводиться робити пацієнтам лікувальну блокаду, тобто підколювати препарати прямо під шпору, щоб потенціювати протизапальний та протибольовий ефект. Ми з пацієнткою це промовили. І я повідомив їй, що якщо вона чітко дотримуватиметься всіх рекомендацій, то, найімовірніше, ми обійдемося без блокади. Так і вийшло — вона не знадобилася.
І це класичний приклад того, як можна отримати позитивний результат, якщо між пацієнтом і лікарем досягнуто повне розуміння. У кожного – своя функція; у кожного – свій обов'язок, і від того, наскільки будуть виконані всі рекомендації лікаря, залежить тривалість та складність процесу лікування. Можна уникнути важких процедур, якщо чітко виконувати призначення. І майже в будь-якій ситуації можна знайти варіант, щоби обійтися малою кров'ю.
Нерідко я бачу пацієнтів і розумію, що здебільшого їм можна допомогти найпростішими маніпуляціями. Однак у випадках, подібних до описаного вище, найчастіше швидкого та якісного ефекту досягти не вдається. Наприклад, після одного сеансу УВТ багато пацієнтів кажуть: "Доктор, болить". Багато хто порушує ортопедичний режим, не повністю дотримується рекомендацій. Висловлювати претензії пацієнту не готовий, тому нерідко доводиться робити додаткові призначення.
Тому закликаю всіх, хто звертається до лікаря: важливо на сто відсотків виконувати те, що він вам каже. І тоді проблему можна вирішити набагато простіше, ніж вона вирішується здебільшого.
* * *
Читайте поради лікаря-ортопеда в газеті у понеділок, 7 лютого.
А ваші запитання та листи ми чекаємо на електронну адресу редакції info@.
bbabo.Net