Ямбол, 14 лютого (bbabo.net)
Перші археологічні розкопки в Ямболі та області почалися в 90-х роках ХІХ на початку минулого століття. Цікаво, що знахідки цього періоду доісторичної «Рашевої могили», яка нині знаходиться в районі «Георгій Беньковський» міста, потрапляють до Лувру, де експонуються й сьогодні. Про це сказав в інтерв’ю директор обласного історичного музею доктор Стефан Бакарджієв з нагоди сьогоднішнього професійного свята археологів.
«Ямболська стежка» у найвідомішому музеї світу
Перший «дозвіл» на пошуки старожитностей на Ямболщині
Фракійське і стародавнє місто Кабіле стало привертати інтерес археологів
У 1896 році монах Ієронім з католицької місії в Ямболі розкопав «Кролячу вершину» на території нинішнього Національного археологічного заповідника «Кабіле». Однак невідомо, що він знайшов, оскільки документацію повернули до Франції. У період 1900-1902 рр. Христо Валєв, який був учителем, а згодом директором ямболської чоловічої школи, також досліджував кургани біля Зайчого врага. Тоді інтерес болгарських та іноземних археологів привернули переважно дві пам’ятки регіону – «Малева могила» поблизу села Веселиново та фракійське та стародавнє місто Кабіле. Стародавнє поселення поблизу Ямбола вперше описали брати Шкорпилі, а потім Костянтин Іречек зумів локалізувати руїни як місто, відоме з історичних джерел. Перші офіційні археологічні розкопки там тривали три дні – з 26 по 29 серпня 1912 року. Їх виконує проф. Богдан Філов, який оглядає територію навколо брами укріпленого пізньоантичного замку. Розкопки були завершені в такий короткий термін, оскільки незабаром після їх початку почалася Балканська війна, підвела підсумки років появи інтересу до Кабиле археолога.
Історична пам’ять та археологія на Ямболщині з трьома ювілеями у 2022 році
Цей рік «відзначається» трьома важливими для історичної пам’яті та археології ювілеями Ямболщини. 1 лютого обласний історичний музей відзначив своє 70-річчя. У серпні також відзначатиметься 110-та річниця початку офіційних археологічних розкопок у національному археологічному заповіднику Фракійського та Стародавнього Кабіле. У 2022 році буде видано том наукових публікацій з нагоди 50-річчя регулярних досліджень Кабіле, які розпочалися у 1972 році і тривають донині. Тоді для цього була сформована перша велика наукова команда - з Інститутів тракології та історії БАН, з Краєзнавчого музею в Ямболі, з Софійського університету «Св. Климент Охрідський» та з Великотирновського університету «Св. Кирило». і Мефодія». Масштабні археологічні дослідження розпочалися з відкриття біля Казанлака знаменитого «Великого Севтопольського напису». Напис показує взаємини спадкоємців фракійського царя Севта III та іншої фракійської династії - Спартака, який правив Кабілом, пояснив Бакарджієв.
bbabo.Net