Ізраїль: Вранці 22 лютого євреї Донецька прокинулися у новій реальності.
Напередодні ввечері Путін заявив про визнання незалежності ДНР, що, за оцінками, може стати початком військового протистояння України та Росії.
Ця новина викликала занепокоєння місцевих євреїв. "Ми не втручаємося в політику і чекаємо на рішення, яке принесе тишу в регіон.
Особисто я введення російської військової техніки не бачив, зараз ми тихо.
Але вся ситуація в цілому викликає побоювання у донеччан, у тому числі у євреїв", - каже рабин Донецька Ар'є Шварц.
Ось що він розповів "Вестям" у день заяви Путіна, 21 лютого, і на день пізніше, 22 лютого. 38-річний рабин Ар'є Шварц прибув до Донецька 15 років тому, у більш спокійні часи, і протягом 8 останніх років послідовно відмовлявся кинути єврейську громаду, незважаючи на напружену обстановку в регіоні. 4000 євреїв, - сказав в інтерв'ю "Вестям" рабин Шварц.- Серед них чимало ізраїльтян, до речі.
Ці люди репатріювалися раніше через ситуацію, що склалася в Донецьку, але не зуміли адаптуватися до життя в Ізраїлі і повернулися сюди.
Ми підтримуємо постійний зв'язок із Фондом Дружби та Об'єднанням єврейських громад у країнах колишнього СРСР.
У нас є своя синагога, ми проводимо молитви, звикли до життя в Донецьку, і для нас ситуація певною мірою повсякденна.
Ще тиждень тому тут все було як завжди, але останні три дні інтенсивність обстрілів істотно збільшилася, і ситуація змінилася.
Але поки що ми всі залишаємося тут і сподіваємося на краще". - Чи хочуть євреї евакуюватися? І якщо так, то куди - в Ізраїль чи інші країни? - Я розмовляв сьогодні з однією жінкою з нашої громади.
Їй 80 років, вона страждає на сліпоту і хотіла б поїхати.
Я звернувся до Фонду Дружби з проханням посприяти її репатріації до Ізраїлю з наданням проживання у будинку для людей похилого віку, - відповідає рабин. - Але проблема в тому, що вона не хоче до Ізраїлю, вона хоче до Ростова, і щоб там їй забезпечили проживання.
І це зовсім непросто.
Я пообіцяв, що відвезу її до Ростова на власному автомобілі. Сьогодні ми допомогли 17-річній єврейській дівчині поїхати в Краснодар, до нас звернулася з таким проханням її мати.
Там у неї родичі, але про всяк випадок я дав їй контакти місцевого рабина.
Проте більшість наших євреїв нікуди не бажають їхати.
Я дуже сподіваюся, що ситуація збережеться на рівні останніх 3-4 років, зараз у центрі міста пострілів не чути, але вони чутні ближче до кордонів.
Сподіваюся, зустріч Путіна і Байдена приведе до рішення, здатного покласти край обстрілу. - Кажуть, у Донецьку є перебої з водою?
bbabo.Net