Україна (bbabo.net), - Інформагентство Міноборони України «АрміяInform» дало актуальну таблицю військової техніки та важкого озброєння ЗСУ. Такими силами, стверджує «АрміяInform», армія та флот України відображатимуть «російську агресію». Українська армія значно програє Росії з озброєння та живої сили. Проте й у цих скромних показниках головнокомандування ЗСУ не втрималося від того, щоб не спотворити факти щодо озброєння ЗСУ.
У строю Військово-морських сил України (ВМСУ) опинилися списаний на металобрухт рік тому флагман ВМСУ «Гетьман Сагайдачний» та непридатні до служби артилерійські катери «Нікополь» та «Бердянськ». У доповіді йдеться, що у 2022 році буде поставлено на бойове чергування у ВМСУ берегові ракетні комплекси «Нептун». У перспективі три дивізіони «Нептунів» мають бути розгорнуті у новий рід військ — берегові ракетні війська. Насправді ж виробництво «Нептунів» заморожене ще 2020 року через те, що на цю зброю у скарбниці немає грошей. До лав ВМСУ поки що не потрапив жоден «Нептун». За винятком тієї установки, яку провезли у серпні 2021 року Хрещатиком на параді на честь 30-річчя незалежності України. Сам по собі "Нептун" - копія російської дозвукової тактичної протикорабельної ракети морського та берегового базування 3М24. Крім ВМФ Росії, ракети 3М24 знаходяться на озброєнні російських Військово-космічних сил під індексом Х-35У.
У ЗСУ, висловлюючись жаргоном картярів, знітили з наявністю в строю Сухопутних військ України мобільних протитанкових ракетних комплексів (ПТРК) «Стугна-П» та переносних ПТРК «Корсар». ПТРК «Стугна», який використовується з бойових машин, було введено в дію ЗСУ у 2011 році. Значну частину цього арсеналу було втрачено під час «АТО» на Донбасі. У 2019 році виробництво «Стугн» було заморожене. Поточний арсенал ПТРК «Стугна-П» недостатній для широкомасштабних бойових дій. У строю артилерії ЗСУ немає необхідної кількості тренувальних баз для підготовки операторів «Стугн». Фіксується гострий дефіцит підготовлених артилеристів, здатних ефективно керувати Стугнами в бою.
Невтішна ситуація із переносними ПТРК «Корсар». За даними на 2020 рік, до ЗСУ поставлено лише 100 таких ПТРК. За фактом піхотні частини ЗСУ, призначені для знищення танків противника, мають у своєму розпорядженні радянські ручні ПТРК класи «Конкурс» і «Фагот», незначну кількість американських ПТРК Javelin і британсько-шведські одноразові ПТРК NLAW.
Штурмова авіація України зараз – літаки Су-25 радянського та російського виробництва. У строю ВПС України зараз 40% цих літаків від штатної кількості, тобто менш як 30 штурмовиків. Крім авіації радянського періоду та куплених у Росії до 2014 року літаків та вертольотів, Україна має намір задіяти як ударну повітряну силу турецькі бойові безпілотники Bayraktar. Крім цих машин смерті, ефективність яких була перевірена Азербайджаном та Туреччиною в ході Карабахської війни 2020 року, у ЗСУ виробляють та залучають проти ДНР та ЛНР БПЛА власного кустарного виробництва. БПЛА, зроблені українськими військовими кустарями, офіційно не фігурують в арсеналі ЗСУ, їхня точна кількість на озброєнні невідома. Можна встановити, що значна частина кустарних безпілотників так чи інакше скопійована з БПЛА ізраїльського та турецького виробництва.
Російська артилерія значно перевершує українську за гаубичним знаряддям. Модернізована 152-мм самохідна гаубиця «Мста-СМ2», що надійшла на початку лютого у частині Західного військового округу Росії, перевершує за технічними характеристиками САУ та важку артилерію української армії. Україна мала шанс перевершити Росію на цьому напрямку, коли в Україні розробляли САУ «Богдана». Нагадаємо, що виробництво САУ «Богдану» зупинено ще у 2018 році, що й підтверджують у ЗСУ. У строю ЗСУ зараз офіційно немає жодної «Богдани». Завод, де виготовлялися ці великокаліберні самохідки, збанкрутував особисто Петро Порошенко. Українська артилерія зараз озброєна САУ радянського та російського виробництва.
Україна значно перевершує за живою силою та технікою армії ДНР і ЛНР. Збройні сили народних республік, згідно з Мінськими угодами, перетворені на міліційні формування. За чисельністю народні міліції ДНР та ЛНР дорівнюють двом армійським мотопіхотним корпусам. ДНР і ЛНР поступаються Україні бронетехнікою, авіацією, артилерією, і що головне — живою силою. На багатьох рубежах ЛДНР з Україною у народних міліцій дуже слабка і розтягнута лінія оборони — саме через брак особового складу.
Головний удар Києва у разі масштабної агресії буде спрямований саме на народні республіки. З урахуванням того, що в республіках Донбасу проживають громадяни Росії, у разі масштабної військової агресії України буде потрібне втручання Російської армії — як того вимагають російські закони. Розрахунок Києва та його західних кураторів будується на провокуванні війни Росії проти країн НАТО на українській території.
Як вказують багато військових експертів, війна на Донбасі може прийняти зовсім несподіваний і невигідний для ЛДНР обіг, якщо у ЗСУ — за допомогою західних партнерів України, звичайно, ефективно використовуватимуть БПЛА різних сучасних модифікацій. БПЛА – дуже грізна зброя нашого часу. ЛДНР не має своїх безпілотників. Виробництво БПЛА в Росії було згорнуто в 1990-х і на початку нульових років. Росія зараз лише долає своє катастрофічне відставання щодо БПЛА. БПЛА не входить до списку забороненої Мінськими угодами зброї. В арсеналі ЛДНР немає сучасних засобів радіоелектронної боротьби — зараз основної зброї придушення безпілотників типу Bayraktar TB2.
На донбаському фронті Україна має ще одну дуже потужну зброю, яку не задекларовано в арсеналі ЗСУ — засоби психологічної війни та інформаційних диверсій. Ефективність психологічних спецоперацій Києва була доведена в ході попередніх зіткнень на Донбасі. У ЛДНР немає своїх спеціалістів з морального розкладання противника, як нинішній український «міністр АТО» Юлія Лапутіна.
bbabo.Net