Учасники надзвичайного Радбезу, який у понеділок через загострення на південному сході України зібрав Володимир Путін, одностайно висловилися за визнання ДНР та ЛНР. Засідання безпрецедентно транслювали у прямому ефірі, ми проаналізували нюанси.

За словами членів Ради безпеки, «мінські домовленості» все одно не виконуються – переговори з Києвом та із Заходом давно зайшли в глухий кут.

Росія в такій ситуації має не лише підтримати населення Донбасу, ставлення до якого сам Путін нещодавно охарактеризував як «геноцид», а й надіслати ясний сигнал усьому «російському світу». Щодо санкцій, то Москва їх не боїться: всі ризики вже прораховані

Кремль ніколи не виносив «кухню» Радбезу на загальний огляд, але визнання Донбасу це особливий випадок. Замість наради з відеозв'язку (а саме так Рада безпеки збиралася останні два роки) всіх учасників зібрали в Єкатеринській залі Кремля і посадили гуртком навколо трибуни, за якою на значній відстані від усіх помістився Володимир Путін.

Президент наголосив, що з жодним із запрошених не змовлявся заздалегідь: обговорення проблеми ДНР та ЛНР, за його словами, відбувається з «чистого листа». Першими на його пропозицію слово взяли глава МЗС та відповідальний за український напрямок заступник голови АП.

Сергій Лавров у деталях розповів, як йдуть переговори з Вашингтоном та НАТО, а Дмитро Козак – про останні засідання тристоронньої контактної групи щодо врегулювання ситуації на сході України.

Обидва вони заявили, що переговори щодо імплементації «мінських угод» зайшли в глухий кут. Київ без преси прямо говорить, що нічого виконувати не збирається і по-своєму тлумачить написаний текст. (За словами Козака, на останню зустріч, щоб розібратися у трактуваннях окремих слів, йому довелося везти кембріджський словник англійської мови).

Захід, у свою чергу, як висловився Лавров, підтримує «мінські угоди» у «стерильному ключі» - тобто без готовності змусити українську владу виконувати положення цього документа.

Весь цей час жителі Донбасу живуть в жахливих умовах, щодня зазнають обстрілів, туляться у підвалах, а зараз на кордонах невизнаних республік, як доповів Сергій Шойгу, зібралося понад 59 тисяч українських військовослужбовців, важка техніка, включаючи танки і системи залпового. Такої активності на передній лінії не було вже давно. Ми впритул підійшли до показників 2014-15 років», - сказав міністр.

За його словами, не варто також недооцінювати заяви Володимира Зеленського щодо необхідності повернення Україні статусу ядерної держави. За час перебування республіки у складі СРСР там були створені можливості для виробництва такої зброї та її носіїв. Зокрема, ядерні боєголовки можна розміщувати на ракетних комплексах «Точка У», які зараз також стягнуті до лінії розмежування. «Можливостей в України (для перетворення на ядерну державу - )» більше, ніж у Ірану та Північної Кореї», - наголосив Шойгу.

Коли черга дійшла Дмитра Медведєва, він, як і слід очікувати, став згадувати 2008 рік і своє рішення про визнання Південної Осетії та Абхазії. Зараз, за ​​його словами, ситуація і складніша і простіша. Складніше, тому що масштаб потенційного конфлікту з Україною не можна порівняти з Грузією. Найпростіше – тому що всі наслідки нам відомі заздалегідь. «Ми розуміємо, що тиск буде надзвичайним і знаємо, як цьому тиску протистояти», - запевнив Медведєв.

На думку колишнього прем'єра, визнання ДНР та ЛНР дозволить врятувати сотні тисяч життів, а також дати урок заходу та НАТО. Дмитро Медведєв упевнений, що напруга, яка викличе подібне рішення, не триватиме довго. Більше того, наші опоненти «швидко втомляться від цієї ситуації і самі проситимуть повернутися до дискусій з усіх питань», у тому числі щодо стратегічної безпеки в Європі.

Таким чином, Медведєв першим пролив світло на головну причину: визнання ДНР і ЛНР - це ні що інше, як спроба Москви змусити Вашингтон відповісти на головні «російські занепокоєння», які включають необхідність відмови НАТО від подальшого розширення на схід, приєднання України та створення військових баз у пострадянських країнах. (Потім цю думку у різних висловах висловили ще кілька учасників Радбезу).

Щодо чинного прем'єра Михайла Мішустіна, то він запевнив, що кабмін до нового витку санкційного тиску готовий. Уряд кілька місяців веде оцінку можливих ризиків і розробляє рішення, які треба прийняти разом із ЦБ.

Сергій Наришкін спочатку також заявив, що він підтримує пропозицію дати США та Києву останній шанс виконати досягнуті у Мінську домовленості. Але, коли Путін уточнив, чи це означає, що потрібно починати переговорний процес, глава СЗР змішався і повідомив, що взагалі він підтримує «входження Донецької та Луганської республік до складу Російської Федерації». Тут уже довелося напружитися Путіну. Ми це не обговорюємо. Ми говоримо про визнання», - зауважив він.

Путін затролив Наришкіна на засіданні Радбезу з ДНР та ЛНР

bbabo.Net